Пліч-о-пліч із братом: історія наймолодшого мінометника «Гарту», який захищає Харківщину
Денис із позивним Псих служить у бойовій бригаді «Гарт». Він наймолодший у мінометному розрахунку, але щодня виконує бойові завдання разом із досвідченими побратимами.
Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі бригади «Гарт», передає «Слобідський край».
Прикордонник Денис з позивним Псих служить у бойовій бригаді «Гарт». Наймолодший у мінометному розрахунку, він тримає стрій разом із побратимами, жартує у перервах між обстрілами, але в роботі — завжди зосереджений і відповідальний.
Свою службу Денис почав зі строкової ще за часів АТО. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, вирішив не стояти осторонь — у 21 рік підписав контракт і приєднався до бригади. Тут отримав фах мінометника.
«Ми приїхали, і мені сказали, що я мінометник. Вивчився — і працюємо. З мінометом цікаво працювати. Дрони літають, «шахеди» бувають, але ми знаємо, що робити — ховаємось», — додає Денис.
Щоденна робота підрозділу включає як бойові завдання, так і облаштування позицій у відносно спокійні періоди. У моменти затишшя військові копають окопи, укріплюють укриття та готуються до можливих атак. Обстановка на позиціях залишається напруженою — у районі дії підрозділу фіксуються ворожі дрони, періодично пролітають «шахеди».
У колективі, за словами Дениса, панує довіра й дисципліна. Попри молодший вік, він знайшов спільну мову з побратимами та переймає від них не лише військові навички, а й життєвий досвід.
«Товариші вчать зосередженості та тримають у тонусі. В нас постійно є якісь прикольчики, але не в роботі, там ми чітко розуміємо усю відповідальність і завжди в готовності діяти», — каже військовий.
Основну мотивацію для служби Денис черпає в родині. Його старший брат також воює, а серед рідних багато тих, хто став до лав захисників. Батьки чекають його вдома, і це, за словами бійця, додає сили триматися та продовжувати роботу на передовій.
Поки в країні триває війна, Денис бачить для себе лише один шлях — бути там, де він може бути корисним. Вірить, що перемога настане, і після неї країна швидше відновиться, якщо кожен на своєму місці робитиме свою справу.
«За своє треба боротися, щоб ворог не міг пройти далі і врешті-решт забрався з нашої землі», — запевняє прикордонник.
Раніше ми розповідали про військовослужбовицю 41 ОМБр, яка пройшла шлях від гранатометниці до операторки ударних дронів. Побратими дали їй позивний «Торнадо» – за силу, рішучість і характер.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».