Довіра до армії та підвищена боєздатність: результати соціологічного дослідження «Інституту Горшеніна»

Протягом дослідження експертно-аналітичний центр «Інститут Горшеніна» зібрав думки громадян, які висловлювались стосовно можливості військового вторгнення Росії в Україну, дії української влади та західних партнерів у цій ситуації, зміни в українській армії протягом останнього часу, а також про низку інших актуальних суспільно-політичних тем.

Переважна більшість українців (84,7 %) пишається своїм громадянством. Відповідь «точно так» обрали 62,5 % респондентів, «скоріше так» — 22,2 %. При цьому лише кожен десятий респондент (10,7 %) відзначив, що не пишається українським громадянством. Відповідь «скоріше ні» дали 7,5 %, «точно ні» — 3,2 % опитаних.

Понад половина громадян (53,1 %) вважають добрим теперішній стан української армії. При цьому близько третини українців (32,2 %) вважають його поганим.

Переважна більшість українців (71,7 %) вважає, що боєздатність української армії за останні декілька років покращилася. При цьому майже половина опитаних 47,4 % обрали відповідь «скоріше покращилася», а майже чверть (24,3 %) – «точно покращилася».

Лише 16,3 % вважають, що боєздатність вітчизняної армії за останні декілька років погіршилася (11,6 % — «скоріше погіршилася», 4,7 % — «точно погіршилася»).

Більшість громадян (71,3 %) довіряє українській армії. З них обрали відповідь «точно довіряю» 36,1 %, «скоріше довіряю» — 35,2 %.

20,3 % респондентів заявили, що не довіряють українській армії (13,6 % — «скоріше не довіряю», 6,7 % — «точно не довіряю»).

Читайте також: Начальник управління СБУ у Харківській області розповів про ситуацію у регіоні

Більша частина українців (62,5 %) вважає, що повномасштабне вторгнення російської армії в Україну найближчим часом не відбудеться.

З них 33,3 % опитаних вважають, що вторгнення російської армії скоріше не відбудеться, а 29,2 % вважають, що «точно ні».

При цьому 20,4 % висловили думку, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну відбудеться (16,0 % — «скоріше так», 4,4 % — «точно так»).

Більшість громадян (53,4 %) вважає, що українська армія зможе захистити нашу країну в разі розширення військової агресії з боку Росії.

33,4 % висловили думку, що в разі посилення військової агресії армія нашу країну захистити не зможе (19,9 % — «скоріше ні», 13,5 % — «точно ні»).

Майже кожен другий українець (46,9 %) позитивно оцінює дипломатичні зусилля української влади, спрямовані на запобігання повномасштабному російському вторгненню в Україну. При цьому негативно їх оцінюють 39,8% громадян (23,4 % — «скоріше негативно», 16,4 % — «точно негативно»).

Понад половину громадян (52,9 %) позитивно оцінюють зусилля української влади щодо посилення обороноздатності країни. З них 37,6 % обрали альтернативу «скоріше позитивно», а 15,3 % — «точно позитивно». Близько третини опитаних (33,2 %) негативно оцінюють зусилля влади щодо посилення обороноздатності України (22,9 % — «скоріше негативно», 10,3 % — «точно негативно»).

Більшість громадян (53,4 %) вважають, що Україні слід обрати напрямком інтеграції Європейський Союз. Лише 12,3 % українців висловили думку, що країні слід обрати для інтеграції Митний союз.

Читайте також: Як на Харківщині відзначають День єднання. Фото

При цьому понад чверть респондентів (26,5 %) вважають, що напрямком інтеграції України не повинен бути ані ЄС, ані МС.

Якби сьогодні проводився референдум про вступ України в НАТО, більшість громадян (54,1 %) проголосували б за інтеграцію в Альянс.

При цьому 27,9 % проголосували б проти вступу в НАТО. Відмовилися від відповіді на це запитання або не змогли її обрати 11,0 %, а 7,0 % респондентів не голосували б на такому референдумі взагалі.

Опитування проводилося з 2 по 14 лютого 2022 року методом особистих інтерв’ю (face-to-face) за місцем проживання респондентів.

Усього було опитано 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій Донецької та Луганської областей, АР Крим та міста Севастополь) за квотами: регіон і місце проживання, тип населеного пункту, стать і вік респондентів.

Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,2 %.