«Знав, що можу бути корисним»: як стоматолог з Харкова став бойовим медиком на Куп’янщині

Історію розповіли у пресслужбі 5-ї Слобожанської бригади НГУ, передає «Слобідський край».

На фронт Дмитро пішов свідомо — хотів бути максимально корисним у тій сфері, де має фах і досвід. Свою першу ротацію на одному з найскладніших напрямків Харківщини він згадує як випробування, яке остаточно підтвердило правильність вибору.

Показуючи відео, зняте побратимами під час евакуації пораненого навесні 2025 року під Куп’янськом, Дмитро з усмішкою впізнає власний голос за кадром — тоді він намагався підбадьорити важкопораненого бійця, щоб той не втрачав свідомість.

Того дня, згадує медик, йому довелося надавати допомогу не лише гвардійцям своєї бригади, а й трьом важкопораненим військовим, які перебували на сусідніх позиціях.

«Ми вже знали, які там поранення у наших хлопців – гвардійців, що нам потрібно робити і як їх рятувати, як їм допомагати. У нас все вже було готове в машині, але так сталося, що від сусідів ЗСУ до нас потрапили ще троє хлопців — важких. У них були і опіки, і осколкові поранення — це був якийсь жах. Ми швидко розібралися, бо в машині гвардійського евака до нас потрапили саме ці хлопці із ЗСУ — важкі. Довелося їх підбадьорювати», — згадує Дмитро.

До повномасштабного вторгнення він працював лікарем-стоматологом у престижних харківських лікарнях. У 2024 році вирішив змінити цивільну практику на військову службу.

«Я медик, я знаю, що в цій сфері я можу допомогти найбільше, мене вислухали, мене почули, і з’явилася можливість якраз потрапити в рідну частину. Чому вона рідна? Тому що я харків'янин, частина харківська, і я дуже радий, що потрапив саме до 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ», — зізнається бойовий медик.

Перша ротація Дмитра на Куп’янському напрямку тривала дев’ять місяців. За цей час він допоміг понад півсотні поранених бійців. Каже, пишається тим, що кожного, кого вивозив з передової, вдалося врятувати.

У гвардійському евакомобілі, за словами медика, є все необхідне для надання допомоги — завдяки постійній підтримці волонтерів. Дмитро показує свій наплічник бойового медика: турнікети, бандажі, засоби для зупинки кровотечі, медикаменти — усе під рукою.

За час служби йому лише раз довелося згадати стоматологічну практику — коли один із військових звернувся з гострим зубним болем. Проблему вдалося швидко локалізувати.

Чи повернеться після війни до цивільної медицини, Дмитро поки не вирішив. Нині він готується до нової ротації та зосереджений на головному — рятувати життя побратимів на фронті.

Раніше ми розповідали про Єгора і Антона, військових 5-ї бригади «Скіф», які щоденно працюють на передовій у складних умовах постійної діяльності ворожих дронів. Вони поділилися досвідом служби та особливостями роботи мінометних розрахунків.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».