«Я вижив у Серебрянському лісі й можу навчити цього інших»: історія гвардійця
«Хаммер» – інструктор 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії України. Він навчає новеньких, які прибувають до Серебрянського лісу для виконання бойових завдань.
Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Східному територіальному управлінні Національної гвардії України.
Чоловік родом з Харківщини, проходив контрактну службу в спецпідрозділі прикордонних військ. У 2020 році контракт закінчився, і «Хаммер» пішов працювати на СТО. Каже, незадовго до повномасштабної війни зрозумів, що буде вторгнення.
– Я був морально готовий до цього, речі зібрані стояли. Вдома у себе посилив підвальне приміщення металевими елементами, досвід зварювальника допоміг. Я так зробив, щоб можна було використати підвал як бомбосховище для родини. А сам сів в автівку та поїхав до військкомату. В частину, де я служив до цього, змоги потрапити не було. Мені запропонували Національну гвардію. Так я опинився у 5-й Слобожанській бригаді, – розповідає боєць.
Уперше чоловік зустрів росіян на околиці Харкова. Їх взяли у полон – вони були зі спаленої колони, але не могли відповісти, що тут роблять. Потім гвардійці відправилися боронити Харківську область. Перший бойовий контакт «Хаммера» був під селищем Вербівка.
– Дуже багато нас обстрілювали – танки, артилерія, працювали по нам авіація та гелікоптери. А потім почався контрнаступ, ми звільнили Вербівку, Балаклію, Ізюм. Але це було лише тренування перед Кремінною. Під Кремінною я був командиром взводу розвідки, потім командиром протитанкової групи. Зараз я головний інструктор, – каже військовий.
Боєць каже, що зараз росіяни стали обережнішими. У них з’явилося більше дронів, спочатку вони обов’язково ведуть розвідку, а потім ідуть уперед.
– Останнім нашим полоненим був «зек» зі «Шторму Z». Їх використовують як засіб розвідки бойових позицій та вогневих точок. Засилають, щоб розвідати, звідки буде вогонь, а за ними ідуть уже добре навчені десантники. Проти нас тут стоять елітні підрозділи, які вміють проводити штурми. Але ми тримаємося. Вони теж постійно вчаться, це хитрий та впертий ворог. Також у них стало більше засобів радіоелектронної боротьби. Ми поки що поступаємося ворогу в цьому надважливому компоненті війни, – ділиться «Хаммер».
Чоловік упевнений, що наразі важливо лише те, що збереже життя наших солдатів та наблизить перемогу.
– Дрони – це далеко не все. Щоб ми мали змогу швидше реагувати на обстріли та придушувати вогневі точки, нам у кожне відділення потрібен міномет 60 мм та достатньо боєприпасів до нього. Тут, у лісі, прямий постріл не завжди ефективний, – говорить боєць.
Раніше ми розповідали про Сергія з позивним «Блєдний» – військовослужбовця Красноградського окремого батальйону Харківської окремої бригади сил ТрО.
А також про сапера з позивним «Алі», який служить у підрозділі батальйону підтримки Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна з липня 2022 року.
Та про Дениса з позивним «Кеп» – військовослужбовця Чугуївського окремого батальйону територіальної оборони. До повномасштабної війни був працівником агропідприємства на Зміївщині, а також брав участь в АТО та ООС.
Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.
Військові зможуть самі обрати, хто отримуватиме їхні кошти у разі зникнення чи полону – ВР
Захист від КАБів, забезпечення світлом та евакуація: Зеленський провів нараду на Харківщині
Допомога військовим та ветеранам в Україні: перелік корисних номерів
Слобожанські гвардійці показали, як знищують живу силу противника на Харківщині (відео)