Щоб було якомога більше користі. Історії молодіжних лідерів Харківщини

Сквер, камери, хаб

Один з таких громадських діячів – 26-річний уродженець Чугуєва Іван Чубукін. Відучившись у школі, хлопець вступив до Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова (за професією – інженер-будівельник), який закінчив у 2013 році з червоним дипломом. До слова, через чотири роки Іван став магістром державного управління, закінчивши інститут держуправління при Президентові України. Змолоду хлопець грав у баскетбол – як за шкільну, так і за студентську команди. А одна з найбільш доленосних подій у житті чугуївця сталася на четвертому курсі його навчання в університеті.

– Тоді в Чугуєві був факультет муніципального управління при міськраді. І мене друг покликав сходити, щоб зрозуміти, чим само займається міськрада. Я тоді взагалі не розумів, що таке місцеве самоврядування, – згадує Іван. – Пройшов півторарічний курс, де розповідали, чим займається міськрада, які питання вирішує тощо. І після закінченню курсу писали невеликий проект з розв’язання якоїсь проблеми в місті. Ми придумали проект зі створення парку «Молодіжний» у самому центрі міста. Ідею було схвалено й реалізовано – на майданчику, де панувала стихійна торгівля, розбили сквер. Ми з однодумцями не просто придумали його на папері, а й самі вирівнювали землю та висаджували дерева. Зараз тут проводяться різні заходи, акції, концерти.

Після цього життя Івана Чубукіна змінилося. Він пішов працювати фахівцем у відділ ЖКГ міськради, незабаром перейшов на посаду головного спеціаліста у відділ внутрішньої політики міськради, а вже за рік його очолив. А ще через рік прийняв рішення змінити роботу. Зараз він голова громадської організації «Офіс розвитку громад». Протягом  останнього року своїми зусиллями залучив до Чугуєва понад 1,5 млн грн на інфраструктурні проекти. Левова частка цієї суми пішла на перший його вагомий здобуток – створення в Чугуєві системи вуличного відеоспостереження за рахунок коштів місцевого бюджету та Євросоюзу в рамках проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». За два минулі роки в райцентрі встановили 23 відеокамери, а в міськраді створили центр моніторингу.

А один з найсвіжіших реалізованих проектів Івана Чубукіна – молодіжний хаб «City», майданчик для активного спілкування чугуївців. Там хлопець працює завідувачем відділу і керівником.

– Ми свого часу спіймали себе на думці, що молоді, з 21 до 35 років, нікуди піти. І от улітку 2017-го створили такий хаб. Тут проводиться багато різних тренінгів, семінарів, лекцій на теми, що цікавлять молодь, – розповідає Іван. – За півроку існування хаба його відвідало близько 800 чоловік. Для 32-тисячного міста, вважаю, це гідний показник. Люди постійно мені телефонують і цікавляться, коли і який у нас наступний захід. Крім цього, тут є настільний футбол та ігрова приставка, тож молодь може проводити своє дозвілля і паралельно спілкуватися на цікаві для них теми.

За словами Івана, сил і натхнення, щоб вести настільки активний спосіб життя, йому дає підтримка близьких людей, зокрема його нареченої Марини. А цьогоріч його мета – зробити роботу хаба системною, щоб він якомога більше приносив користі молоді Чугуєва.

Непередаваний словами адреналін

Дворічанський район також може похвалитися своїм молодим активом, а один з його представників – 25-річний Олег Федяй. Хлопець народився в Києві, але ще в ранньому дитинстві переїхав на Харківщину, а саме в Дворічну. Закінчивши школу, Олег вступив до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка на факультет машинобудування (спеціальність – лісник). У 2014 році, коли отримав диплом, пішов працювати в Держслужбу з надзвичайних ситуацій. За словами дворічанця, обрав цю професію, адже хотів допомагати людям.

– Спершу думав піти в поліцію, але остаточний мій вибір припав на роботу рятувальника. Багато в чому на моє рішення вплинула злагоджена і достойна робота нашої пожежної служби, – каже Олег. – Один з найбільш пам’ятних моментів моєї служби був на самому старті кар’єри рятувальника. Уночі в нашому районі, у селищі Піски, загорілася стеля приватного будинку. І я разом з досвідченими товаришами гасив пожежу та розбирав конструкцію, що згоріла. У мене тоді такий адреналін був – не передати словами. І мені це дуже сподобалося.

Без огляду на всю стресовість і відповідальність професії, Олег паралельно займається і громадськими справами. Із 13 років захоплюється гирьовим спортом, у якому ставав призером і переможцем різних всеукраїнських змагань. Два роки, з 2014-го до 2016-го, на волонтерських засадах тренував дітей. А 10 грудня 2016 року Олег виконав норматив майстра спорту, отримавши відповідне посвідчення. І на цій підставі був офіційно прийнятий керівником гуртка.

– Мені дідусь говорив: у мене перший розряд з плавання, твій батько – кандидат у майстри спорту, а ти повинен стати майстром. От я і втілив слова дідуся, – каже Олег Федяй.

Він постійно їздить з дітьми на змагання, тренує і дорослих. А нещодавно один з його  підопічних, 33-річний чоловік, виконав норматив на кандидата в майстри спорту. Олег називає цю подію одним з найбільших досягнень у своєму житті. Утім, на цьому активний хлопець зупинятися не збирається.

– Я ставлю перед собою максимальні цілі. Зрозуміло, хочу просуватися кар’єрними сходинками на службі, і докладатиму до цього потрібних зусиль. Зараз у вільний час займаюся новим хобі – вивченням комп’ютера і програмного забезпечення, що мені дуже подобається, – ділиться Олег. – І, звичайно, хочу просувати і себе у спорті, і спорт у районі. Моя мета – стати майстром спорту міжнародного класу з гирьового спорту. Також хочу цього року організувати перший турнір з гирьового спорту на честь річниці виведення військ з Афганістану й залучити до цього не тільки різні райони області, а й інші регіони країни. Турнір планується на осінь.

Збільшили кількість змагань удвічі

Балаклійський край також багатий на активістів. Один з них – 33-річний Сергій Кунденко. Після школи він відучився в Харківському аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва. А потім пройшов різні рівні державної служби. Працював фахівцем 1 категорії в управлінні соцзахисту населення Балаклійської райдержадміністрації, головним фахівцем в Управлінні пенсійного фонду, радником голови з економічно-фінансових питань у Балаклійській райраді та у відділі масових комунікацій Балаклійської РДА. А з початку лютого 2016 року очолив відділ у справах молоді та спорту Балаклійської РДА. Як тільки Сергій прийшов на цю посаду, його відділ максимально збільшив кількість змагань у районі: якщо у 2015 році їх налічувалося близько 60, то в 2016-му – більше ніж 100, а ще через рік – понад 120.

Серед усіх турнірів найбільш популярним став «Велодень Балаклія», який проходив останні два роки і збирав по 300 учасників.

– У Харкові є таке, і вирішили, що треба й у районі теж впровадити. Разом з відділом культури і зробили свято з усякими піснями, танцями та, звісно, велопробігом. Цей захід проводиться на початку літа, і він уже доволі популярний серед місцевого населення – люди просять, щоб не раз на рік проводили, а двічі як мінімум. І ми зараз розглядаємо варіанти, – каже  Сергій Кунденко.

Другий цікавий турнір – «Balakliya Open Cup», змагання з пляжного волейболу – започаткований у минулому році.

– Пляжний волейбол набуває популярності в усьому світі, і ми вирішили слідувати за модою. Раніше проводили районний турнір, а потім мені в голову впала ідея залучити до участі й команди з інших районів. У результаті було 16 чоловічих і жіночих команд із семи районів області. Як для дебютного розіграшу, вважаю таку кількість учасників дуже високим показником, – розповідає Сергій Кунденко.

Також дуже популярним у районі є легкоатлетичний пробіг, присвячений визволенню України від фашистських загарбників, який традиційно проводиться в листопаді. У 2016 і 2017 роках ці змагання налічували понад 250 учасників. Такої кількості спортсменів, за словами Сергія, раніше не було.

У 2017 році вперше за час незалежності України Балаклійський район посів друге місце в обласній Спартакіаді.

– Цьогорічні плани – залишитися в трійці і провести всі змагання, які були в минулі роки. Хочеться, щоб провели в тому ж форматі, але вже збільшити рівень і кількість учасників турніру, – каже Сергій Кунденко. – Плануємо цьогоріч провести більш масштабно змагання на човнах «Дракон». Ми минулого року придбали два такі судна. У 2017-му брали участь усього три районні команди й одна  харківська, а зараз хочемо зробити більш масово та залучити команди з інших районів Харківщини.

Відправляють у села спортивних інструкторів

Ще один спортивний держслужбовець – 29-річна Наталія Манзюк, жителька Софіївки Близнюківського району. Народилася в Харкові, утім, коли дівчинці було три рочки, її сім’я переїхала до Софіївки. Тут Наталка й вступила до школи. У восьмому класі перейшла в Харківське обласне вище училище фізичної культури і спорту, а потім навчалася на факультеті фізичної культури і спорту в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Дівчина дуже любить волейбол і свого часу грала за аматорські та професійні команди, з якими ставала призером різних змагань.

Спершу працювала тренером у Близнюківській ДЮСШ, а потім пішла в держслужбу – працювала начальником відділу молоді і спорту. У 2016-му стала головним фахівцем, адже той відділ було розформовано і приєднано до відділу освіти.

У районі не без допомоги і самої Наталії дуже просувають спорт, чому підтвердження досить високе – четверте місце в минулорічній обласній Спартакіаді.

Наталія, яка й сама активно грає у волейбол, хоче, щоб на Близнюківщині розвивалися масові види спорту.

– Також треба піднімати сільський спорт, і в цьому напрямі вже зроблено потрібні кроки, – розповідає Наталія. – Зараз за ініціативою нашого відділу поступово вводять інструкторів зі спорту при сільрадах. Вони займатимуться з населенням, допомагатимуть проводити різноманітні змагання. Уже шість інструкторів працюють, завдяки їх роботі ми можемо залучати до турнірів команди не тільки з райцентру.

Савелій Мякушко