Секрети виховання від матерів-героїнь Харківщини

Вісьмох мало

Почесне звання «Мати-героїня» присвоєно 28 жінкам з Харківської області, 20 з яких нагородили на урочистостях, що проходили 31 липня в Харкові. Однією з восьми жінок, яким не вдалося потрапити на нагородження, виявилася Ірина Гусакова із селища Черемушне Зміївського району. Вона пропустила цей захід з поважної причини – тільки повернулася з пологового будинку, де народжувала восьму дитину.

Мати-героїня виховує 15-річного Женю, 14-річного Давида, 13-річного Романа, 12-річного Олександра, 10-річну Настю, 6-річну Даяну, 2-річну Віру й найменшу Улянку, яка з’явилася на світ 23 липня цього року.

Як каже Ірина, дітки в неї поступливі та дуже допомагають поратися господарству по дому.

– Вони в мене розумнички. Одне за одним доглядають, навіть говорити не треба. Також вони мені допомагають з домашніми клопотами. Старші їсти готують, менші можуть випрати, посуд помити, прибрати вдома тощо. Половину моїх обов’язків діти взяли на себе. Завдяки цьому в мене зараз є час на маленьку донечку. Навіть буває, що я піду поїсти, а вони за Улянкою доглядають, – каже жінка.

Ірина Гусакова розповідає, що виховання такої кількості дітей дається їй нормально, а найбільші труднощі в багатодітній сім’ї виникають, коли малеча хворіє.

– Дуже важко, коли дітки хворіють – поїздки по лікарнях та інше, це дуже важко. Не так фінансово, як морально, – зауважує багатодітна мати. – Іноді хворіють по черзі, а іноді, в сезон застуд, хворіють кілька дітей одразу, це взагалі важко. У позаминулому році відразу четверо дітей злягли з гострим бронхітом. У лікарню не могла покласти – була вагітна. Щоб колоти їм препарати, треба викликати фельдшера, а це дуже витратно. Довелося самій вчитися робити уколи. Коли діти хворіють – найважчі хвилини. Немає часу ні на що – ні на сон, ні на відпочинок.

Коли вільна хвилинка з’являється, жінка любить поспати або просто полежати на ліжку в тиші – для неї це найкращий відпочинок.

Секретом виховання жінка називає взаєморозуміння, яке є між дітьми.

– Сім’я – це коли між чоловіком і дружиною все ладиться, немає секретів, одне одного розуміють, прощають. Намагаються не кричати, а тихо і спокійно вирішувати те чи інше питання. Діти бачать поведінку батьків і поводяться так само, вони її переймають. Якщо мама не кричить на тата, значить, і сестра не кричатиме на брата – і навпаки. Ми всі питання вирішували мирно, і діти переймали нашу поведінку, тому вони такими й виросли, що одне одного поважають і допомагають, – каже Ірина.

Жінка зізнається, що до шостої дитини особливо й не стежила, як її дітки ростуть.

– До шостої дитини мені навіть не було часу звертати увагу, як вони ростуть – коли з’являються перші зубки, у скільки почав ходити тощо. У мене просто не було часу на це – спочатку пелюшки, годування, тут я вже вагітна, токсикоз, знову пологовий будинок, і таких п’ять дублів (сміється). Я тільки на шостій і сьомій дитині почала все помічати в подробицях – коли поповзла, коли перші зубки вилізли тощо. Чесно – це було цікаво, – ділиться жінка.

Ірина Гусакова каже – вона щаслива, що в неї стільки дітей. І зізнається: хоче ще поповнення, і бажано відразу двійню – хлопчика й дівчинку.

Читайте також: У Чугуєві на свято «ожив» художник Ілля Рєпін — ФОТО, ВІДЕО

Улюбленців нема

За станом здоров’я не могла приїхати на нагородження мама п’ятьох дітей Ольга Оковита із села Катеринівка Великобурлуцького району. Жінка виховує 19-річного Григорія, 17-річну Віру, 16-річного Сергія, 10-річну Раю та 9-річного Васю.

Головними труднощами виховання такої кількості дітей Галина називає брак фінансів, проте в іншому – ніяких особливих складнощів не виникало.

– Вони одне одного підтримують, допомагають. Вони в мене згуртовані, молодці. З їх вихованням допомагають мені мама і тато, та й діти теж беруть деякі мої обов’язки на себе, – розповідає жінка. – У їх вихованні я завжди намагалася знайти спільну мову, поговорити. Треба любити і приділяти увагу дітям, звертати увагу на всі їхні проблеми, що я і намагалася робити. Вони завжди звертаються до мене, і ми можемо легко поговорити на будь-яку тему. Відкритість, розуміння і діалог, напевно – це секрет виховання дітей у великій родині.

Свою заслужену нагороду 31 липня отримала Галина Буткевич із села Миколо-Комишувата Красноградського району. У неї п’ятеро дітей – 21-річний Анатолій, 18-річна Анастасія, 15-річний Павлик, 12-річна Жанна та 10-річний Ярослав. Як зізнається Галина, яка працює дояркою, у неї не завжди вистачає часу на дітей, але доводиться якось викручуватися.

– Я родом із Західної України і сюди приїхала вже з маленькими дітками на руках – Анатолієм і Анастасією. Ось тоді було важко. Але потім поступово набувала досвіду, і якось вдавалося з усім розібратися, щоб приділити увагу кожній дитині, – розповідає жінка. – Саме увага дуже важлива у вихованні дітей. Бувало таке, що проскакували між ними якісь ревнощі. Хтось казав: «Мам, він у тебе улюбленець, і ти краще ставишся до нього, ніж до мене». Але я спокійно пояснювала, що я люблю всіх однаково, і доводила це вчинками, приділяючи час усім порівну.

Більше самостійності

В урочистій обстановці почесним званням «Мати-героїня» було нагороджено Наталію Ганущак, яка проживає в селі Сидоренкове Валківського району й виховує п’ятьох дітей. Найстарша її дитина – 22-річний Михайло – наразі проходить строкову службу в Нацгвардії, 21-річна Катя поступила на магістратуру в один з Харківських вишів, 18-річний Олександр цього року закінчив школу і вже вступив до університету, 11-річний Владислав навчається в шостому класі, а 9-річний Богдан – у четвертому.

Як каже Наталія, родина в них дружна, і діти добре ладнають між собою.

– У вихованні труднощі виникають винятково фінансові. Коли маленькі, то взагалі проблем ніяких не було, а коли дорослішають – більше запитів, і грошей не завжди вистачає. В іншому – все в порядку. Тривалий час мені мама допомагала з малечею, та й діти завжди одне з одним знаходили спільну мову – старші допомагали молодшим, що дуже мені допомогло, – ділиться Наталія.

Жінка вважає, що у вихованні дітей треба давати їм більше самостійності.

– Зараз, дивлюся, деякі батьки надто опікують своїх дітей, треба їм більше давати самостійності. На вулиці бачу – дитина вередує, і батько її намагається заспокоїти, дати цукерку або ще щось. Думаю, цього робити не треба – у мене такого не було. Я із самого малечку їм не давала вередувати, і проблем вони мені не створювали, – розповідає мати-героїня з Валківщини.

Жінка дуже радіє, коли в її дітей у разі будь-яких успіхів горять очі й вони щасливі. Це додає їй багато сил.

– Я – щаслива. За чим я ніколи не пошкодую, так це за тим, що в мене п’ятеро дітей. Мені дуже подобається клопотати, без цього вже не можу, – зізнається Наталія. – Вважаю, що багатодітна мама добріша за тих матерів, у яких одна-дві дитини. Добріша тому, що її уваги й любові вистачає не тільки на своїх дітлахів, а й на інших. Їй з дітьми легше знайти спільну мову. Я працюю у школі вчителем, і в мене ніколи не було проблем – я дітей розумію, і вони мене розуміють.

А секретом виховання дітей Наталія вважає чесність.

– Я завжди чесна перед дітьми. Ніколи не брехала – як є, так і казала. І вчила їх бути добрими. Вони це бачили і всі переймали. І скажу чесно – я задоволена тим, як я їх виховала. Зараз подивишся – скільки злості в дітей! А найелементарніше – навіть не поступаються місцем у транспорті літнім людям, а мої завжди встануть і поступляться. Я цим дуже задоволена, – з гордістю каже жінка.

Вдома – дитсадок

Державної нагороди удостоїлася і багатодітна мама із селища міського типу Панютиного Лозівського району Ольга Бондаренко. Як розповідає її чоловік Сергій Бондаренко, вони виховують вісьмох дітей – 17-річного Марка, 15-річну Евеліну, 14-річного Кирила, 11-річну Жасмін, 8-річну Анжеліку, 6-річну Мілену, 3-річну Лію та Орхідею, якій 2 серпня виповнилося 9 місяців.

За словами Сергія Бондаренка, труднощів у вихованні такої кількості дітей узагалі не виникає.

– Вони одне з одним добре ладнають. Чим більше дітей – тим більше в батьків вільного часу, оскільки діти між собою компенсують увагу, граючись разом, – вважає Сергій. – У нас удома панує дружня атмосфера. Люди навіть заздрять і приводять до нас своїх діточок, як у садок. А малечі в нас так подобається, що вона не хоче уходити.

Сергій розповідає, що в нього дуже старанні діти, у яких є певні вподобання.

– У кожного є свої інтереси. У мене старші діти попросили виділити їм ділянку городу, щоб вирощувати свою продукцію. Евеліна вирощувала перець, кавун, помідори, а Марк – кукурудзу, соняшник. Ми звичайно підказуємо їм, вчимо, як бур’ян полоти тощо. Одним словом – привчаємо їх до праці, і вони прекрасно це сприймають, – розповідає глава багатодітної родини. – Менші діти люблять дивитися кулінарну передачу, після якої біжать на кухню готовити різні страви, які ми з дружиною потім дегустуємо. Ось ця їхня захопленість дає нам дуже багато позитивних емоцій і радості.

Фото: lozovarada.gov.ua

Сергій Бондаренко також поділився і секретом виховання дітей.

– Найголовніше – довіра. У нас із дітьми суто довірчі відносини. Ми можемо поговорити з ними на будь-яку тему. І вважаю, що це головне, – підкреслює Сергій Бондаренко.

Читайте також: Як шериф за кордоном: навіщо громадам Харківщини свої поліцейські