Необ’єднані втрати. На Харківщині охочих жити у громаді стає більше

Люди хочуть змін

Але чим більше громад створюється в регіоні, тим більше зацікавлюються реформою звичайні люди. Цієї суботи громадські слухання відбулися в Орільській селищній раді Лозівського району, яка процес створення громади ініціювала поза Перспективним планом. До об’єднання запросили Артільську, Миролюбівську та Царедарівську сільради.

– Ми не значимося в Перспективному плані, але, за попередніми підрахунками, маємо бути спроможними. Найближчим часом експерти Центру розвитку місцевого самоврядування в Харківській області повинні підрахувати, – розповів голова Орільської селищної ради Іван Крикун. – Але громадські слухання показали,
що люди хочуть змін, і маємо надію, що об’єднання нам допоможе.

На думку голови, загалом реформа мала б відбутися раніше, коли село було спроможнішим. Наприклад, ще 20 років тому, коли на шлях такого реформування стала Польща. Тоді на території Орільської селищної ради працював цукровий завод, який давав близько 40 % загальних податків району, а ще – завод залізобетонних виробів, м’ясокомбінат і величезне сільгосппідприємство.
– Зараз ми це втратили, – констатує голова. – Тому це не перша ініціатива Орільки. Ще на початку реформи селищна рада ініціювала об’єднання, але тоді від суміжних рад отримали відмову. Тож тепер слово за громадами. Може, вони погодяться на об’єднання, можливо, підуть до району, адже робоча районна група пропонує всім об’єднатися в одну громаду.

Загалом, за Перспективним планом, затвердженим ще у 2015 році, у районі планували створити дві громади: Краснопавлівську та Лозівську. Межі цих громад мали приблизно навпіл поділити район.
– На початку цього року голова райдержадміністрації подав зміни до Плану, згідно з яким на Лозівщині планується створити одну громаду з центром у Лозовій, – розповів голова Лозівської райради Володимир Лаптєв. – Але поки що ці зміни не затвердили на рівні області.

А гальмує процес об’єднання загалом, та й зокрема в Лозівському районі, на його думку, не затверджений парламентаріями законопроект «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення (на час написання статті закон не був прийнятий, але 3 квітня Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроект № 6466 щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення).
– Будь-яке об’єднання тягне за собою вибори очільника громади, а тут виникає запитання, чи всі готові йти на перевибори, – додав голова райради. – Приміром, наш район не готовий витратити кошти на позачергові вибори. А цей законопроект допоможе зекономити ці кошти, адже дасть можливість доєднуватися до міст обласного значення, що не передбачає виборчого процесу.
А одну чи дві громади створювати на Лозівщині – це мають вирішити люди, упевнений голова райради. Для цього в районі проводять широку інформаційну кампанію. Так, приміром, 22 березня в Лозовій працювали експерти Харківського центру розвитку місцевого самоврядування, які відповідали на всі гострі запитання людей.

Фото: Центр розвитку місцевого самоврядування у Харківській області

Обговорення тривають

Виникають гострі запитання й точаться обговорення щодо об’єднання і в інших районах області. А поки що ради не тільки втрачають дорогоцінний час, а й чималі кошти, каже директорка Харківського центру розвитку місцевого самоврядування Діана Баринова. Так, приміром, Шевченківський район, об’єднання у якому могло відбутися ще в першій хвилі, не отримав інфраструктурну субвенцію порядку 20 мільйонів гривень. Такі ж мільйони втратив і Кегичівський район.

Фото: прес-служба Кегичівської РДА

Відповідно до Перспективного плану, у цих районах має утворитися по одній громаді, які б об’єднали всі сільські та селищні ради районів. Проте, люди й досі не можуть визначитися, говорить голова Кегичівської райради Лариса Стефанюк.
– Наш район невеликий. На сьогодні тут проживає трохи більше двадцяти тисяч осіб, тому за Перспективним планом у нас має бути створено одну територіальну громаду з центром у Кегичівці, – додала голова райради. – Наприкінці минулого року Кегичівською селищною радою було ініційовано об’єднання, але інші громади не готові були дати відповіді.

За її словами, досі в районі точаться обговорення, на рівні яких були пропозиції створити й дві громади – із центрами в селищах Кегичівка та Слобожанське.
Не визначилися з кількістю громад і в Сахновщинському районі. Відповідно до Перспективного плану, тут мають запрацювати три громади з адміністративними центрами в селищі Сахновщина та селах Огіївка та Лигівці, проте є думки щодо об’єднання всіх місцевих рад району в одну громаду.

Фото: Центр розвитку місцевого самоврядування у Харківській області

Переваги на мільйони

Усього в нашому регіоні, за інформацією Центру розвитку місцевого самоврядування в Харківській області, із 458 сільських рад після об’єднання має залишитися 58 ОТГ. За словами директорки Центру Діани Баринової, усі вони спроможні та зможуть самостійно й на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги та інфраструктуру. Більше того, експерти стежать за зростанням бюджетів ОТГ. Так, фахівці Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (Програма «U-LEAD з Європою») підрахували, на скільки зросли власні бюджети ОТГ з розрахунку на одного мешканця, що є одним з головних показників спроможності.

Так, власні бюджети в чотирьох громадах Харківщини, створених у 2016–2017 роках, збільшилися в рази. Приміром, у Старосалтівській ОТГ бюджет на одного мешканця у 2016 році складав 1383 гривні, а через рік діяльності громади зріс у 2,4 раза, до 3274 гривень. Майже втричі збільшилися доходи й у Чкаловській ОТГ. Тут у 2016 році на одного мешканця громади припадало 943 гривні, а минулого року ця сума склала вже 2502 гривні.

Такий результат показала й Мереф’янська ОТГ, де у 2016 році цей бюджет складав 741 гривню, а у 2017 році – вже 2429 гривень. Справжнім рекордсменом стала Роганська ОТГ, де власний бюджет на одного мешканця зріс майже в шість разів – із 638 до 3771 гривні.

Окрім формування бюджету, до переваг об’єднання експерти додають і можливість управління громадами земельними ресурсами. До того ж з початком цього року ОТГ отримали повноваження управляти землями поза межами населених пунктів. У межах нововведень на Харківщині  земельні ділянки поки що отримала тільки одна громада – Наталинська (Красноградський
район), але, за прогнозами Уряду, до кінця 2018 року всі об’єднані громади мають отримати ділянки. Загалом, за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, загальна площа земель державної власності сільськогосподарського призначення на території ОТГ сягає трохи більше 40 тисяч гектарів, з них у комунальну власність об’єднаних територіальних громад можуть передати більше ніж половину.

Окрім цього, експерти наголошують, що перевагами об’єднання є розвиток місцевої інфраструктури та утримання вулиць і доріг, що дає можливість вирішити низку проблем. Так, за словами Діани Баринової, минулого року на розвиток інфраструктури в рамках об’єднання громади отримують п’ятирічну державну підтримку. Приміром, Роганська ОТГ у Харківському районі свої проекти на 4,95 мільйона гривень спрямувала саме на капітальний ремонт дорожнього полотна. Мереф’янська ОТГ (Харківський район) отримала 1,69 мільйона гривень, Чкаловська (Чугуївський район) – 5,16 мільйона гривень, Старосалтівська (Вовчанський район) – 5,81 мільйона гривень.

Чотири роки реформи

За чотири роки реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні вже утворилося 725 ОТГ. За словами президента Української асоціації районних та обласних рад, голови Харківської обласної ради Сергія
Чернова, у цих громадах проживає 6,3 мільйона осіб, що становить майже 15 % від загальної чисельності населення України. У цілому 3372 місцеві ради, які ввійшли до складу ОТГ, становлять 30 % від загальної чисельності рад. Окрім того, у п’яти областях подолано рубіж у 50 % зі створення ОТГ.

– Там громади в повному обсязі реалізують свої повноваження та додаткові можливості фінансової децентралізації. Там сформована громадська думка, що є серйозним стимулом і важелем впливу для тих, хто ще в роздумах, – додав Сергій Чернов.
За його словами, рішення про об’єднання має визрівати та бути усвідомленим. Тоді громада буде відповідальною, а депутатському корпусу й виконавчим органам простіше буде ухвалювати рішення, адже вони матимуть реальну підтримку людей.
Також у 40 громадах (які ввійшли до створених 725 ОТГ) 29 квітня пройдуть перші місцеві вибори, які відбудуться в чотирьох міських, чотирнадцяти селищних та 22 сільських ОТГ. Загалом, за попередніми під-
рахунками, у цих виборах участь візьмуть понад 263 тисячі осіб.

Нагадаємо, у Харківській області вибори пройдуть у чотирьох ОТГ. Це Великобурлуцька селищна об’єднана територіальна громада, куди ввійшли смт Великий Бурлук; селища Канівцеве та Литвинівка; села Балка, Буряківка, Голубівка, Горяне, Жуків Яр, Заміст, Лебедівка, Манцівка, Михайлівка, Новоселівка, Плоске, Юр’ївка, Яєчне та Гнилиця Перша. Також вибори відбудуться у Старовірівській сільській ОТГ (Нововодолазький район), яка об’єднала селище Палатки та села Старовірівка, Дячківка, Муравлинка, Раківка, Караван, Завадівка, Червона Поляна, Мелихівка та Парасковія.

У Харківському районі вибори відбудуться у двох громадах – Циркунівській сільській та Пісочинській селищній ОТГ. Перша об’єднала села Циркуни, Бутенкове, Михайлівка, Олександрівка, Черняки, Руські Тишки, Петрівка, Українське, Черкаські Тишки. До Пісочинської ОТГ ввійшли селища Пісочин, Рай-Оленівка та Березівка, а також села Надточії та Олешки.
За інформацією Сергія Чернова, до 16 громад, створених в області, увійшло 67 місцевих рад, а кількість жителів ОТГ становить близько 210 тисяч осіб, що складає 7,7 % від загального показника населення області.

Європейський досвід

Реформа децентралізації торкнулася більшості країн – членів ЄС. За інформацією Інституту регіональних досліджень, усього за 66 років у Європі загальна кількість органів місцевого самоврядування суттєво скоротилась – майже на 40 тисяч, що обумовлено як процесами урбанізації, так і націленістю на підвищення ефективності забезпечення суспільними послугами на місцевому рівні.
Така тенденція виникла у країнах Північної Європи, уряди яких першими прийняли рішення щодо укрупнення територіальних одиниць до розмірів, які є оптимальними для реалізації урядових соціальних програм.

Наприклад, у Данії з 2007 року ще більше посилено систему місцевого самоврядування шляхом укрупнення територіальних громад і закріплення за ними надійних джерел надходжень.
Зокрема, за цей час кількість комун зменшилася з 271 до 98, а їх розмір суттєво збільшився. Майже 75 % громад тут налічують населення понад 30 тисяч, а середня чисельність перевищує 50 тисяч жителів.

Реформу посилення муніципального рівня було проведено також у Фінляндії за рахунок добро-
вільних об’єднань (кількість муніципалітетів скоротилась із 450 до 320). Порівняно з іншими північними країнами, фінські муніципалітети стали більшими за ісландські та норвезькі, проте залишилися меншими за датські (середня чисельність понад 50 тисяч) та шведські (30 тисяч).

Нагадаємо, в Україні процес децентралізації розпочато 2014 року з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (01.04.2014 р.), законів «Про співробітництво територіальних громад» (17.06.2014 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (05.02.2015 р.) та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації. Цей процес дозволив формувати відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування значний
дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ).