Екзотичні рослини розквітли в харківській глибинці

Насправді Микола Перевала ніколи й не збирався саджати маракуйю, або, як її ще називають, пасифлору. Він навіть не пам'ятає, чи куштував її колись, чи ні. Але доля звела його із завзятим любителем екзотичних рослин, вченим-селекціонером Сергієм Авраменком – той ще до війни у Харкові пробував вирощувати маракуйю на території Інституту рослинництва, в якому працював. Спроба виявилась  вдалою – вчений тоді отримав урожай невеликих, але дуже смачних плодів і збирався продовжувати цю справу. 

Війна начебто перекреслила ці плани: ворожим обстрілом було зруйновано дідову садибу на Барвінківщині, де науковець експериментував з екзотичними рослинами і мріяв висадити невеличку плантацію маракуйї; Харків регулярно піддавався обстрілам, і Сергій був вимушений вивезти родину в область, у безпечне місто. Сам почав волонтерити, але ідею виростити маракуйю не покинув. Оскільки розведення екзотів – це завжди певний ризик, а в нинішніх умовах – подвійний (крім погоди, ще й ворожі обстріли), придбав саджанці маракуйї сорту "Инкарната" та вирішив розповсюдити їх якнайбільше. 

–  Ідея була розповсюдити та навчити вирощувати цю рослину якомога більшу кількість людей.  Таким чином, свої саджанці я посадив у різних місцях на Харківщині: на Сахновщині в трьох місцях: у селі Мар'ївка – у трьох дворах, у селі Олійники – у двох дворах та в  Гришівкі – у  двох дворах. На Краснокутщині в селі Мирне – в одному дворі, в Первомайському та в Харкові – в одному дворі. Останні саджанці посадив біля контори ПСП Івана Гляня в селі Бердянка на Зачепилівщині.

Саме в Олійниках, що на Сахновщині (нині це Красноградський район), на подвір'ї у фермера Миколи Перевали Сергій посадив одні з перших маракуй, тому вони і розквітли раніше, ніж в інших місцях. 

– У мене шість кущиків. Дуже швидко ростуть – уже десь метрів по півтора.  Розквітли  дуже гарні блакитні  квіточки, діаметром десь п'ять сантиметрів. Усе нове – завжди цікаве, тому треба пробувати, – посміхається фермер. 

Сергій Авраменко вважає, що за умови відсутності дуже ранніх морозів цілком варто сподіватися на врожай. Але щоб маракуйя в наступному році знов плодоносила, її треба обрізати, а коріння вкрити від зимових морозів, а краще – викопати та зберігати у зволоженому піску в прохолодному місці, а наступного року знов посадити.