Двоє Сергіїв: батько та син служать в одному підрозділі на Харківщині

45-річний Сергій мобілізувався на військову службу в червні 2022 року. Його син, якого також звати Сергієм, на момент початку повномасштабного вторгнення був курсантом – випускником 4-го року навчання Національної академії Національної гвардії України. 

21-річний хлопець – перший військовий у родині, який вирішив втілити мрію свого тата. Сергій-старший в юнацтві мріяв зробити кар’єру військового, але через стан здоров’я змушений був обрати інший шлях. Чоловік працював будівельником. Проте мобілізувався через власні чоловічі принципи і сина, яким пишається.

– Мій син – молодий командир, який, попри свій вік, має зараз багато відповідальності за своїх підлеглих. Син ніколи не жаліється, але я розумів, яке він має навантаження. Я подумав, якщо він та його ровесники – це нове покоління, яке захищає країну, то ми – старші – повинні їм допомогти, – говорить батько.

Волею долі Сергій отримав військове звання «лейтенант» прямо в окопі:  5 березня вийшов наказ про достроковий випуск з академії. 

– Я з одногрупниками на той момент уже виконував службово-бойові завдання на околицях Харкова. Тоді нам прямо на позиції привезли лейтенантські погони, потиснули руки і привітали. Нас майже 4 роки готували стати командирами, тому я був готовим на всі сто. Батько також вирішив мобілізуватися, я його рішення підтримав, бо хто як не ми, – розповідає Сергій Литвин-молодший.

Гвардійці зізнаються, що хоча і проходять службу в одному підрозділі, проте бачаться рідко, адже виконують різні завдання. Розказують, що при зустрічі рідко говорять про війну та службу, а мріють укладати плани і побачитися зі всією родиною.

Раніше ми писали також, як воюють гвардійці на півночі від Харкова