До першого класу по-новому: на Харківщині стартує освітня реформа

Ще на початку літа 29-річна Оксана зайнялася пошуком школи для старшого 6-річного сина Юрія. Головним критерієм у виборі майбутнього навчального закладу для жінки була мова викладання.

– Я за освітою вчитель української мови і літератури, тому остаточно вирішила, що мої діти навчатимуться у школі, де викладання буде винятково рідною мовою. Одначе в тому районі, де ми винаймали квартиру, поряд опинилися дві школи, де предмети викладали російською, – розповідає Оксана Дроздова.

Жінка була налаштована рішуче: у пошуку школи вона не зупинилася і навіть знайшла підходяще нове житло, неподалік якого були дві школи з україномовним викладанням. До обох Оксана подала документи. У приймальних комісіях цих шкіл жінку поінформували про нові правила прийому, адже, відповідно до нового Закону «Про освіту», у першу чергу місця у школі мали дістатися тим дітям, які зареєстровані на закріпленій за школою території.
Оскільки закон передбачає можливість навчання дітей не за місцем проживання в разі, якщо в закладі залишаться вільні місця, у школах пообіцяли викликати Оксану на жеребкування.

Проте дзвінка молода мама не дочекалася: набравши максимальну кількість школярів у першій черзі, у закладах навіть і жеребкування не проводили.
– Коли я зателефонувала, мені сказали, що вільних місць немає, у першій черзі вже набрано три класи, тому прийдіть і заберіть свої документи, – згадує Оксана.

Зателефонувавши в кілька районних відділів освіти міста, Оксана дізналася, що у школах міста залишилося по кілька місць, де сина могли б прийняти. Але зваживши всі «за» і «проти», сім’я наважилася переїхати з міста.

Фото: 6-річний син Оксани Дроздової піде в перший клас у новому мсіці за новими стандартами/ Оксанда Дроздова

– Ми вирішили покінчити із життям у найманій квартирі та подалися на батьківщину чоловіка – у Печеніги, де й маємо реєстрацію. Я зараз у декреті, чоловік працює в області, а робоча поїздка до Харкова буває в нього один раз на тиждень, тому ми наважилися на такий крок, – додає жінка.
У Печенігах сім’я подала документи до місцевого ліцею. У цей заклад хлопчика прийняли в першій черзі. За словами Оксани, поспілкувавшись із педагогами, дізналася, що на такий бум першокласників у школі не чекали й уперше за багато років тут набрали аж три перші класи.

Шкільне оновлення

На бум першокласників чекають не тільки в Печенігах, а й загалом в області. Так, за даними Департаменту науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації, цього року на Харківщині до навчальних закладів підуть 26 600 першачків. Для порівняння, минулого року школи відчинили свої двері для близько 24 000 дітей. Окрім цього, порядок зарахування дітей до першого класу – не єдина новація, яка цього року запрацює для першокласників країни. Нагадаємо, восени минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про освіту», який дав можливість розпочати реформу української школи. І хоча оновлення має охопити всі ланки шкільної освіти, стартують зміни з початкової школи. Тож з 1 вересня дітей у всіх школах навчатимуть за новими стандартами, які передбачає концепція «Нової української школи».

Так, діти, які у 2018 році підуть до першого класу, здобуватимуть середню освіту вже 12 років і навчатимуться за новими програмами.
Із 1 вересня у школі залишаться такі звичні предмети, як українська мова та математика, але зміниться підхід до їх вивчення. Так, наприклад, на математиці діти повинні будуть не тільки рахувати в межах 100, а й застосовувати ці знання в різних життєвих ситуаціях: уміти відшукати номер потрібного будинку або місця в кінотеатрі.

Для цього в нових навчальних програмах передбачено більше часу для позакласних занять, зокрема на свіжому повітрі. На уроках мови та літератури діти працюватимуть не лише з художніми текстами, а й з публіцистикою (газетними та журнальними статтями тощо). За задумом Міністерства освіти, висловлюючи своє ставлення до тексту, діти навчаться мислити критично та обґрунтовувати власні думки. Цікаво, що, крім обов’язкових вмінь у читанні та математиці, відтепер у дітей розвиватимуть так звану академічну доброчесність, тобто повагу до чужої інтелектуальної власності. Так, згідно зі стандартом, після 4 класу дитина повинна вміти дотримуватися правил цитування та посилання на використані джерела.

Зокрема, буде збільшено обсяги вивчення української. У школах національних меншин частину предметів дитина вчитиме рідною мовою, решту – державною. Як вважають у МОН, належний рівень знання української мови гарантує учням успішний вступ до вишу.
Важливо, що в новому навчальному році вчителі матимуть більше свободи. Відповідно до затвердженого стандарту початкової школи, викладач зможе працювати за власною навчальною програмою, орієнтуючись на темпи та успіхи свого класу.

Гроші на освіту

Аби нові методики запрацювали, заклади освіти повинні мати відповідні навчальні матеріали та техніку. Нагадаємо, що на реформування початкової школи з державного бюджету витратили близько 1,8 мільярда гривень.

Для закупівлі сучасних меблів, комп’ютерного забезпечення, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів наш регіон отримав субвенцію в розмірі 54,8 мільйона гривень і пайову участь з обласного бюджету для обласних шкіл-інтернатів – 300 тисяч гривень. 40 % від загальної суми планувалося спрямувати на закупівлю нових меблів, таку ж частину фінансування – на придбання дидактичних матеріалів, ще 20 % – на комп’ютерну техніку.

Крім того, за окремим розрахунком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, у рамках нової української школи з обласного бюджету було передбачено субвенцію місцевим бюджетам на підготовку тренерів-педагогів і підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, які викладатимуть учням перших класів у 2018–2020 навчальних роках. Також кошти заклали й на здійснення підготовки та перепідготовки вчителів і тренерів Харківської академії неперервної освіти. На підготовку кадрів планували витратити 18 мільйонів 492 тисячі гривень.

Як зазначив заступник директора Департаменту науки та освіти ХОДА Володимир Ігнатьєв, сесією обласної ради субвенцію розподілили між місцевими бюджетами. Зараз на місцях проводять закупівлю та встановлюють необхідне обладнання.

Окрім цього, у школах Харківщини триває процес оновлення обладнання кабінетів природничих наук. І цього року заклади освіти отримають понад 80 новітніх кабінетів. За два минулі роки обладнання оновили в більш ніж 200 кабінетах.
– У першу чергу обладнуємо опорні школи та ті школи, які мають природниче спрямування, – пояснив освітянин.

Фото: Новий кабінет інформатики в Кегичівському ліцеї/ ХОДА

Більше інклюзії

Новий Закон «Про освіту» передбачає впровадження в українських школах інклюзивної освіти. Цього року на Харківщині кількість дітей, які навчатимуться в інклюзивних класах, зросте більш ніж у 1,5 раза порівняно з минулим роком. Так, у 2018/19 навчальному році до шкіл області піде навчатися 531 дитина з особливими освітніми потребами. Для таких учнів організувати інклюзивне навчання планують у 383 класах 207 шкіл.

За даними Департаменту науки та освіти ХОДА, минулого навчального року в області працювало 211 інклюзивних класів у 142 навчальних закладах регіону. У них навчалися 298 учнів.

Окрім школярів, інклюзивною освітою в області охоплені й діти дошкільного віку. Для них протягом минулого року в регіоні у 19 дитсадках працювали 27 інклюзивних груп, розрахованих на 44 дитини.
Цього навчального року, за оперативними даними районних органів освіти, кількість таких дітей теж зросте, адже для них в області планується створити 37 інклюзивних груп, де виховуватимуть 68 дошкільнят.

Також торік Харківщина долучилася до проекту Марини Порошенко з розвитку інклюзивної освіти в Україні, підписавши меморандум з Благодійним фондом Порошенка.
Відповідно до меморандуму, до кінця року в регіоні з’являться 27 інклюзивно-ресурсних центрів, 15 ресурсних кімнат і 25 медіатек.
– На сьогодні органами місцевого самоврядування прийнято 28 рішень про створення інклюзивно-ресурсних центрів. Вони створюються практично в усіх сільських районах області та в деяких містах, – повідомив Володимир Ігнатьєв.

Раніше вже запрацювали сім інклюзивно-ресурсних центрів у Балаклійському, Богодухівському, Первомайському та Дергачівському районах, а також у містах Харків, Лозова та Чугуїв.
– Важливим для створення інклюзивного середовища є відкриття ресурсних кімнат і медіатек, – додав освітянин. – Так, минулого року одна ресурсна кімната з’явилася в Харківській загальноосвітній школі № 105 та дві – у Чугуєві. А цього року дві такі кімнати з’явилися в Богодухівському районі та дві медіатеки – в Богодухівському та Харківському районах.

Фото: Перший в області інклюзивно-ресурсний центр відкрили на початку року в Балаклійському районі/ ХОДА

Активні роботи зі створення необхідної інфраструктури для інклюзивної освіти проходять саме влітку, тому велику кількість центрів, кімнат і медіатек заплановано до відкриття на початку навчального року.
Також в області працює ресурсний центр з підтримки інклюзивної освіти, створений на базі КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».

– Усі педагогічні працівники, які працюватимуть в інклюзивних класах, проходять відповідну перепідготовку в нашій академії неперервної освіти. І їм викладають кваліфіковані фахівці, – відзначив заступник директора Департаменту науки та освіти ХОДА.

За його даними, зараз навчання пройшли 108 учителів початкової школи, 119 його ще потребують. Також улітку навчання пройшли 112 асистентів учителя – усі, кому це було необхідно.