Що робити, якщо в документах на спадщину – помилка

На сьогодні, за словами адвоката Романа Чумака, існує два способи виправити помилки в документі: позасудовий – шляхом звернення до органу, що видав документ; і судовий – шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі.

– Перший варіант є доволі простим, швидким і зручним. Він є актуальним у тому разі, коли помилка сталася з вини органу, який видавав документ, і в правовстановлюючих документах її не було, – пояснює адвокат. – У такій ситуації потрібно подати відповідальному за помилку органу заяву, в якій обов’язково вказати суть помилок, і додати документи, що підтверджують наявність помилок. При цьому орган може виправити помилку в документі лише тоді, коли в самих документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ, такої помилки немає, і помилку було допущено саме з вини відповідного органу. Якщо ж і в правовстановлюючих документах є помилка, то її можна виправити, лише звернувшись у суд.

Також можливий варіант, коли орган, що видавав правовстановлюючий документ, ліквідований, а орган, у якому знаходиться архівна реєстраційна справа, не наділений повноваженнями виправляти такі помилки. У цій ситуації єдиним способом розв’язання зазначеної проблеми є звернення до суду в порядку окремого провадження з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

– У такій заяві особа, що звертається, має обов’язково вказати, якими доказами підтверджується факт, що у правовстановлюючих документах було допущено помилку, та обґрунтувати, з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, окрім судового, – підкреслює Роман Чумак. – Зазвичай заявнику варто отримати письмову відмову з організації про неможливість внести зміни до документа. 

Суд вирішує справу шляхом установлення певних юридичних фактів, якщо: від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право. 

Законодавство передбачає спрощений порядок розгляду таких заяв порівняно з розглядом справ у порядку позовного провадження, оскільки в цьому разі відсутній спір про право.