Що можна зробити з гарбуза
Традиції — старі та новонароджені
Гарбуз тісно пов’язаний з різними традиціями і ритуалами. Але найвідоміше використання гарбуза як ритуального атрибуту — світильники й маски на Хеллоуїн. Найцікавіше, що колись світильник «Джека» на це язичницьке свято вирізали з ріпи й картоплі на ірландських і шотландських святкуваннях (свято має кельтське коріння), а англійці використовували буряк.
Фото: rbc.ua
Коли європейські поселенці прибули до Америки, вони виявили, що американський гарбуз ідеально підходить для того, щоб вирізати світильник «Джека» з нього.
В Україні гарбуз теж не оминули увагою. За його допомогою дівчина, яку сватають, могла дати відповідь нареченому. Якщо вона була згодна піти за нього, то робила вигляд, що зайнята куховарством у печі. Якщо ні — виносила старостам гарбуз (навіть у мові закріпився вираз «дати гарбуза» — тобто, відмовити).
Фото: kozakorium.com
Життя не стоїть на місці, і от уже народжуються нові традиції. На осінніх ярмарках часто проводять конкурс на найбільший вирощений гарбуз (вважається, що цілком реально отримати на своєму городі плід вагою до 250 кг, а в 1999 році в Пенсильванії (США) Джері Чектон виростив гарбуз, що важив 513 кг). На Харківщині, до речі, теж прижився свій гарбузовий конкурс — на найкращий вирізаний до Хеллоуїна гарбуз.
Городня порцеляна
З горлянки (посудного, або пляшкового гарбуза) виготовляють легкі та міцні судини для рідини, інше кухонне начиння, будиночки і годівниці для птахів, ялинкові прикраси — і це зовсім не повний список потрібних і корисних речей, які можна зробити своїми руками з гарбуза, вирощеного на городі.
Але не можна осягнути неосяжне, тож зупинимося на тому, як зробити екологічну флягу з натуральної сировини.
Фото: in-dee.ru
У горлянки тонка й міцна шкірка, а м’якоті майже немає, тільки трохи насіння. Якщо гарбуз заздалегідь планується для виготовлення посудини, його огудину піднімають на риштовку, щоб дно майбутнього посуду ні з чим не стикалося, — тоді плід виросте з «горлечком». Збирають такі гарбузи після перших приморозків, коли шкірка вже затвердіє. Спочатку їх потрібно підсушити на свіжому повітрі на піддонах або дошках, і це може забрати багато часу. Плоди періодично переглядають: зморщені і м’які в роботу не годяться. А от зовнішня цвіль на корці гарбуза не стане на заваді, вона потім прибереться, а натомість залишиться плямистий візерунок.
Починають роботу над посудом з того, що гарбуз протирають м’якою тканиною. Потім з його «горлечка» зрізують верхню «кришечку», насипають усередину дрібні камінчики й довго струшують майбутній посуд. Далі камінчики висипають і повторюють таку процедуру разів десять. Грані в камінчиків гострі, вони зрізають тонкі висохлі плівки всередині гарбуза, і його середина стає майже чистою. Щоб досягти повної чистоти, у гарбуз насипають гарячу золу і знову його струшують. Гаряча зола начисто випалює все зайве на стінках горлянки й нібито шліфує їх ізсередини. І останній штрих: середину майбутньої «фляги» промивають киплячим відваром ялівця.
Посудина майже готова. Залишилося висушити її, потім покоптити на ялівцевому димі. Наостанок залишилося залити в посуд олії, щоб стінки ввібрали її і стали червоними та блискучими.
Мистецькі коники
Якщо хтось надумав втілити в життя якийсь арт-проект з використанням чудернацьких музичних інструментів, йому варто звернути увагу на гарбуз — з нього можна зробити маракас. Для цього беруть плоди невеликого розміру неправильної округлої форми. Після видалення м’якоті через отвір (він потім перетвориться на місце, де кріпитиметься ручка) та сушіння всередину гарбуза насипають дрібну гальку або насіння рослин (боби, рис тощо). Від виду й кількості «начинки» залежить неповторно індивідуальне звучання інструмента. Потім в отвір вставляють дерев’яну ручку, закріплюють на клею — і екзотичний ударний інструмент готовий.
Фото: reporter.kr.ua
А от інший вид мистецтва, образотворчий, може бути представлений карвінгом — художнім різанням овочів і фруктів. І щодо сировини, то гарбуз — серед фаворитів. Плоди для вирізання обирають із грубою шкіркою. Аби подовжити вік таких витворів, їх щоденно занурюють у холодну воду на 30–60 хвилин, а весь інший час тримають у холодильнику.