Щавель: корисні властивості та протипоказання

Щавель можна вважати овочевою культурою та лікарською рослиною в одній особі, і ділиться він на домашній і дикий сорт. На городах росте шпинатний щавель, а от у лісі, на лузі й поблизу водойм можна зустріти його брата-близнюка — кінський щавель, який у народі ще називають диким буряком або луговим яблуком. Дикий щавель, як і домашній, теж вживають у їжу, годиться він і для заготовок. З щавлем варять супи й борщі, готують салати, використовують як начинку для пиріжків, а також заготовляють на зиму.

У чому користь

З’являється щавель приблизно у кінці травня, і в цей період і до липня його можна використовувати для їжі та заготовок на зиму. А от наприкінці літа його листя стає вже доволі жорстким і містить велику кількість щавлевої кислоти, що не дозволяє використовувати рослину в їжу.
Вітамінів і мінералів у ньому багато, а калорій — мало, тому він чудово підходить для дієтичного харчування. Аскорбінова кислота у його складі збільшує захисні функції організму, зміцнює кровоносні судини, покращує мозкову діяльність, тому тим, хто зайнятий розумовою працею, треба обов’язково включати щавель у свій раціон.

Кінський щавель. фото natural-museum.ru

Залізо, що його містить зелень, покращує склад крові і процес кровотворення, а фтор і кальцій зміцнюють кістки й зуби.
Важливе значення щавель має для жінок, оскільки він допомагає впоратися з негативними симптомами менопаузи, гормональним збоєм і перебудовою організму, він добре заспокоює нервову систему.
Корисною буде ця рослина і для чоловіків, особливо у віці «за 45». Щавель не тільки допомагає нормалізувати роботу сечостатевої системи, а й посилює кровообіг у передміхуровій залозі, завдяки чому знижується ймовірність розвитку простатиту.
Щавель актив­но використовують у косметології — готують маски для обличчя для жирної, проблемної шкіри, допомагає він боротися і з пігментними плямами й веснянками.
Особливе місце щавлю відведене в народній медицині: його застосовують як кровотворний і кровоспинний, як антисептичний і жовчогінний засіб. Подрібнене листя й сік рослини використовують для лікування опіків, ран і різного роду висипань.

фото profisam.ru

Протипоказання

Незважаючи на свої позитивні властивості, має щавель і протипоказання. І сам щавель, і відвари з нього небажано вживати при гастриті з підвищеною кислотністю, запаленнях в нирках і сечостатевій системі, при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при остеопорозі, подагрі та при порушеннях обміну речовин. Щавлева кислота може спровокувати загострення вже наявної хронічної хвороби й викликати утворення каменів у нирках.
Також при термічній обробці треба звертати увагу на посуд, у якому збираєтеся готувати зелень. Алюмінієві й чавунні каструлі та сковорідки не годяться, оскільки при взаємодії продукту й посуду відбувається небажана реакція і утворюються токсини, тому краще використовувати емальований посуд.

Важливо: жовто-коричневий відтінок листя і стебел свідчить про те, що в рослині накопичено дуже багато кислоти. Чим вони зеленіші й молодші, тим менше в щавлі кислоти. Щоб нейтралізувати дію цієї речовини, наприклад, у зеленому борщі, слід покласти в нього перед вживанням сметану.