Шампанське для дам, як не помилитися з вибором

У чому різниця

Для початку розберемося, чим різняться ці напої, такі схожі зовні.

Щоб називатися «шампанським» на законних підставах, вино має бути  виготовленим тільки у провінції Шампань і з певних сортів винограду – Pinot Meunier (Піно Менье), Pinot Noir (Піно Нуар), Chardonnay (Шардоне).

При виробництві може використовуватися тільки технологія, застосована в даному регіоні. Вина, отримані тим самим способом, але в іншому місці, мають право називатися винами, виробленими «за шампанським методом».

Тепер — до напою, який найчастіше присутній на полицях наших магазинів. Відповідно до чинного в Україні стандарту ДСТУ 4807:2007 «Вина ігристі. Технічні умови» ігристими називають вина, піняста властивість яких набута внаслідок насичення їх діоксидом вуглецю ендогенного (внутрішнього) походження, що утворюється під час бродіння під тиском сусла або вторинного бродіння виноматеріалів у герметично закритих посудинах – пляшках чи резервуарах.

Ігристі вина необхідно відрізняти від дешевих газованих вин, вироблених за стандартом ДСТУ 4393:2005 «Вина газовані. Загальні технічні умови». Останні виготовляють шляхом штучного насичення діоксидом вуглецю екзогенного (зовнішнього) походження білих, рожевих або червоних оброблених виноматеріалів з додаванням цукру, концентратів виноградного соку, консервованого виноградного сусла. Це дешевша технологія, тому й вартість таких вин має бути меншою.

Крім того, в Україні існує окремий стандарт на традиційний вид ігристого вина – шампанське (ДСТУ 4800:2007 «Шампанське України. Технічні умови»).

Докладніше про «жіночий напій»

Вітчизняне шампанське, залежно від способу виробництва і строків витримки, розділяють на шампанське України (вироблене за шампанською технологією при вторинному бродінні шампанських виноматеріалів у герметично закритих резервуарах) і шампанське України класичне (вироблене за шампанською технологією із трирічною витримкою вина в пляшках на дріжджах). Але, на думку експертів, якщо всі технологічні вимоги дотримані, навіть прискорений варіант може дати добрий результат: у більшості випадків нефахівець просто неспроможний за кольором, запахом і смаком відрізнити таке вино від класичного.

Залежно від кількості цукру в напої шампанське буває семи видів:

– екстрабрют (зі вмістом цукру не більше 6 г/дм³);

– брют (15 г/дм³);

– екстрасухе (16-19 г/дм³);

– сухе (20-30 г/дм³);

– напівсухе (35-45 г/дм³);

– напівсолодке (50-65 г/дм³);

– солодке (не менш 75 г/дм³).

Міцність, вона ж об’ємна частка етилового спирту, шампанського повинна становити 10,5–12,5 %, а міцність ігристих вин має бути в межах 10–13,5 %.

На що звертати увагу

Як же не помилитися, вибираючи цей шляхетний напій? Насамперед, купувати шампанське та інші ігристі вина краще у спеціалізованих магазинах і торгових точках, які мають ліцензію на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв і забезпечують необхідні для зберігання такої продукції умови, а за неправильних умов зберігання може зіпсуватися навіть продукція найвищої якості.

Ще один не менш важливий момент — це наявність документів на продукцію, що реалізується. Крім торговельної ліцензії, у продавця мають бути надані виробником документи (або їх копії) про якість продукції, що реалізується. Ці документи мають бути надані на першу ж вимогу покупця.

Орієнтиром може бути і вартість пляшки — якісне вино не буває надто дешевим.

На пляшці має бути ідеально наклеєна етикетка, на якій державною мовою зазначаються:

— найменування держави;

— найменування і адреса підприємства-виробника, телефон, місце розташування виробничих потужностей;

— товарний знак;

— назва  продукції;

— місткість пляшки, л або дм³; 

— вміст спирту (% об.);

— позначення нормативного документа (ДСТУ, ТУ);

— дата виготовлення продукції (зазначається на видній стороні етикетки, контретикетки, кірка або пляшки);

— склад продукту в порядку переваги складників;

— гарантійний строк і умови зберігання, а також інформація про придатність;

— строк витримки (рік тиражу) — для ігристих витриманих вин;

— рік тиражу — для шампанського, виготовленого за класичною технологією;

— калорійність і харчова цінність;

— номер партії виробництва;

— штрих-код.

Фольга, вуздечка, пробка мають бути із заводським обкатуванням, на горловині пляшки — наклеєна акцизна марка, яка повинна містити, крім нумерації, напис «ВП» (виноробна продукція), дату виготовлення самої марки (рік і квартал) і місткість пляшки («0,75 л»).