Senior Partner компанії Roosh: Ринок технологічних стартапів в Україні готовий експериментувати
PromoІнформаційні технології вважаються одним із найпопулярніших бізнес-напрямків в Україні. Щороку в країні народжується безліч цікавих IT-проектів, які швидко привертають увагу інвесторів, а закордонні компанії регулярно відкривають тут свої філії, створюючи нові робочі місця.
Спостерігаючи за цією тенденцією, Senior Partner компанії Roosh Сергій Карташов побачив, що український IT-ринок має всі шанси зайняти лідируючі позиції на світовій арені. Бізнесмен поділився кількома ідеями як прискорити розвиток галузі.
Потрібно більше експериментувати
Сергій Карташов переконаний, що у IT-бізнесі все взаємопов'язано. Успішні стартапи, які знаходять відгук у споживачів та інвесторів з усього світу, мотивують команди створювати нові проекти. Відбувається ланцюгова реакція, завдяки якій інвестиційному ринку країни спостерігається прогрес.
Наприклад, у 2018 році обсяг фінансових надходжень в IT-розробки склав 345 мільйонів доларів, через рік він збільшився майже на 200 мільйонів, а 2020 року досяг 571 мільйона, ділиться даними експерт.
Статистика показує, що всім представникам сфери — від айтішників до великих венчурних фондів — подобаються експерименти. Вони готові розробляти і тестувати нові, часто незвичайні продукти, сподіваючись знайти те, що принесе їм прибуток. Саме так з'явилися проекти Grammarly, Preply, Reface.
ІТ-компанія Roosh, партнером якої виступає Сергій Карташов, теж розуміє важливість експериментів. Одним із її яскравих проектів стала венчурна студія Pawa, яка фінансує та розвиває сміливі стартапи, що використовують технології машинного інтелекту. Також глава Roosh Сергій Токарєв нещодавно анонсував створення проекту AI House, який об'єднає AI- та ML-розробників у повноцінну екосистему.
Потрібно змінити підхід до освіти
На розвиток IT-ринку великий вплив має достатньо грамотних фахівців, здатних реалізовувати ідеї фаундерів. В Україні з'являється багато нових проектів, що біржа праці не встигає задовольнити цей попит. Близько третини вакансій залишаються відкритими, незважаючи на те, що молодь все частіше йде в IT.
Вирішувати проблему кадрового голоду почали представники технологічних компаній, які насамперед зацікавлені у появі більшої кількості айтішників. Вони відкривають власні навчальні заклади із нестандартним підходом до освіти. Як приклад Сергій Карташов наводить першу українську ML-школу Deep Learning Creator School та інноваційний IT-університет Computer Science University, створенням яких займається засновник Roosh Сергій Токарєв.
У таких установах основний наголос зроблять на практичній базі, а не на теоретичній, як у класичних вишах. Крім того, при навчанні велика увага приділятиметься дисциплінам, суміжним з IT: менеджменту, юриспруденції, фінтеху і т.д. монетизувати, масштабувати.
Потрібно змінити підхід до інвестування
Це ще один фактор, який впливає на ринок інформаційних технологій, упевнений Сергій Карташов. За його словами, українським інвесторам слід звернути увагу на те, як їхні західні колеги фінансують IT-стартапи.
Наприклад, у США не бояться інвестиційних експериментів, а фаунери мають право на помилку. Американці впевнені, що вкладати кошти в десятки бізнесів економічно вигідніше ніж в один. Якщо з багатьох проектів успішним стане хоча б один, який окупить невдалі витрати, — це успіх. Така культура фінансування поки що непопулярна в Україні, але в ній є сенс.
Є й інші причини, через які інвестори бояться вкладати гроші у вітчизняні стартапи, розмірковує Сергій Карташов. Насамперед це прогалини у законодавстві, випадки корупції та недоліки системи оподаткування IT-бізнесів. Втім, сприятливе середовище для цієї галузі вже створюється. Йдеться про проект «Дія. City» — спеціальний правовий режим для технологічних компаній. З його допомогою держава прагне зробити процес інвестування в українські проекти більш простим та безпечним.
Переможці грантових програм з Харківщини створять майже 1000 робочих місць
Як підтримати бізнес та безпеку для населення, розповіли представникам місцевих рад Харківщини
Спроможність в умовах війни: в Біляївці шукали нові можливості для розвитку
Бізнес Харківщини сплатив 20,9 мільярда гривень податків до місцевого бюджету