Мінеральні добрива, які вносять восени

Вправні городники і садівники на практиці з’ясували, які добрива вносити восени (а серпневе внесення вважається вже осіннім), щоб наступного року отримати максимум урожаю зі своєї ділянки. На відміну від них, недосвідчені аграрії роблять масу помилок, несвоєчасно і неграмотно застосовують добрива — і в підсумку розчаровуються в землеробстві.

Тож розберемося, які і для чого добрива можна (і потрібно!) вносити в серпні.

Перед зимою можна застосовувати як органіку, так і комплексні мінеральні склади, отримуючи максимальну живильну цінність з правильної комбінації. Оскільки все охопити неможливо, приділимо увагу «мінеральці» й розглянемо детальніше, які елементи для чого потрібні.

 

Азот

Фото: sezon.com.ua

Він конче потрібен рослинам — адже це основний «будматеріал», з якого складають клітини. Азотні добрива, такі як сечовина, іноді бувають незамінними на перших стадіях вирощування, коли в будинку мало сонця і розсада витягується і блідне. Саме азот допомагає припинити надлишковий ріст уверх і робить стебла міцнішими. Сечовина допомагає врятувати розсаду ранньої капусти, яку зазвичай висаджують найпершою, тож вона завжди потрапляє під холоди й приморозки. У капусти, навіть висадженої у свіжу, удобрену землю, настає так зване азотне голодування – азоту у ґрунті багато, але через холоди він перебуває у такій формі, яка не засвоюється рослиною. У такому разі «швидка допомога» — це розчин сечовини або карбаміду, внесений по лунках.

Багато хто зловживає азотними добривами, застосовуючи їх усюди і якомога більше, і при цьому тішиться швидкому нарощуванню зеленої маси. Проте насамперед регулярне підживлення азотом призводить до небезпечного накопичення нітратів в овочах; крім того. У рослин знижується імунітет і вони починають хворіти. Найбільша кількість нітратів утворюється від застосування аміачної та натрієвої селітри, менше – коли вносять сечовину та сульфат амонію.

Важливо. Азотне голодування найчастіше виникає на кислих ґрунтах і в місцях, де використовують тотальне задерніння ділянки. Азотні добрива не вносять під культури у другій половині вегетації, застосовують їх переважно навесні. Хоча дехто виступає за осіннє його внесення, при цьому йдеться не про серпень, а про листопад. Зазначається, що в посушливих умовах ефективність внесення карбаміду (глибоке полосне) і сульфату амонію (поверхневе перед культивацією) пізньої осені набагато вища, ніж навесні, особливо при вирощуванні ранніх ярих культур. Внесення добрив «з попередженням» дозволяє зберегти навесні час і вологу та створити запас азоту в горизонті ґрунту, який залишається вологим через 1‒1,5 місяці після появи сходів.

 

Фосфор

Фото: supersadovnik.ru

Фосфор входить до складу всіх органічних речовин. Внесення фосфору у ґрунт пришвидшує розвиток рослин, покращує регенерацію тканин, сприяє утворенню зав’язей і позитивно впливає на якість плодів. Крім того, високий вміст фосфору у ґрунті допомагає рослинам адаптуватися до низьких температур і підвищує їх холодостійкість. Але при цьому надлишкове внесення фосфору призводить до зменшення його ефекту. Мало користі й від весняного внесення фосфору у ґрунт, а також – коли тривалий час відсутні дощі та посуха. Крім того, зайвий фосфор викликає передчасне старіння рослин.

З фосфорних добрив найчастіше застосовують гранульований суперфосфат.

Важливо. Фосфор із суперфосфату майже повністю закріплюється в місцях внесення, тому такі добрива потрібно вносити саме в горизонт залягання коріння, в ідеалі — якомога глибше, де постійно присутня ґрунтова волога. Також перед внесенням фосфорних добрив ґрунт невідмінно потрібно полити. Щоб фосфор повніше поглинався рослинами, кислі ґрунти обов’язково потрібно вапнувати й додавати в них органіку.

 

Калій

Фото: zviazda.by

Калій не входить до складу органічних з’єднань клітин, однак це дуже важливий елемент. Особливо потрібен калій тим овочам, які не нарощують велику зелену масу, а приносять плоди: томатам, баклажанам, перцям. Калій допомагає рослинам утримувати вологу і краще зносити посуху. Якщо бракує калію, рослини втрачають стійкість до захворювань, фотосинтез проходить мляво, рослини передчасно старіють. Крім того, брак калію призводить до втрати цукрів, це особливо небажано для  рослин, що плодоносять. Калій здебільшого використовують у вигляді калійної селітри, яка крім калію містить 13,8 % азоту.

Калійні добрива містять хлор, тому вносяться тільки восени, щоб речовина встигла нейтралізуватися і не зашкодила чутливим до неї культурам.

Важливо. Калій, як і фосфор, слід вносити глибоко, у шар залягання кореневої системи рослин. Велика нестача калію відчувається на легких піщаних ґрунтах. Зручно застосовувати калійну селітру у вигляді позакореневого підживлення.

 

Найчастіші помилки при внесенні мінеральних добрив

— Розсипання добрив по грядці з подальшим загортанням їх граблями. Від такого способу внесення добрив більше шкоди, ніж користі. У результаті такого підживлення в овочів у поверхневому шарі ґрунту формується багато дрібних корінців, але не відбувається ріст довгих коренів, які забезпечують рослину вологою і поживними речовинами з глибини ґрунту. Слідом за неминучим пересиханням поверхневих коренів починається і скорочення росту надземної частини.

— Поливання рідкими добривами в надлишковій концентрації, що обпікають кореневу систему.

— Поливання рідкими добривами по сухому ґрунту. У посуху вони неминуче обпікають корені.

— Поливання рідкими добривами просто по листю. Концентрація добрив для поливання набагато перевищує концентрацію для позакореневих підживлень. Якщо планується використати добрива в рідкій формі, вносити їх  потрібно по попередньо створеним борозенкам. Якщо добриво потрапило на надземну частину рослини, його слід негайно змити з лійки із ситечком.

— Розсипання сухих гранульованих добрив просто по ґрунту з розрахунком, що рослини почнуть споживати їх після дощу. Концентровані хімічні добрива знищують ґрунтову мікрофлору. До того ж ними нерідко труяться тварини.

— Нехтування інструкцією із застосування: довільне змінювання дозування, способу внесення тощо.