Чия земля: відстоюємо межі своєї ділянки

За його словами, план дій власника ділянки в такій ситуації умовно можна розподілити на три етапи. Перший з них – перемовини.

– У більшості випадків саме цього достатньо для вирішення проблеми, оскільки інша особа, яка навіть не має свідомих намірів захоплювати ділянку, може просто й не догадуватися, що вона займає чиюсь чужу ділянку. А тому на вимогу дійсного власника може одразу звільнити її, і на цьому всі питання були б вирішені, – говорить адвокат.

Коли ж людина, яка захопила ділянку, просто не йде на контакт і впевнено вважає, що саме вона є правомірним власником такої землі, то не залишається нічого іншого, як вдаватися до більш радикальних дій. Це і є другий етап, який полягає в тому, що власник землі може звернутися за захистом своїх прав до територіального органу Держгеокадастру, а саме відділу інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Отримавши звернення, для його розгляду інспектор має прибути на ділянку, скласти акт перевірки, в якому зазначить, що земля використовується певною особою на підставі правовстановлюючих документів або без таких.

– У разі другого варіанта інспектор складає припис правопорушнику з вимогою припинити порушення земельного законодавства та повернути земельну ділянку встановленому власникові, – пояснює Роман Чумак. – Крім цього, інспектор має скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в діях правопорушника будуть міститися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке накладається штраф від 170 до 850 гривень. 

Читайте також: Чому зросли рахунки, якщо газ не дорожчав

Однак і такий поворот подій, за словами адвоката, не впливає на деяких правопорушників, зважаючи на невеликий розмір штрафу. Якщо так сталося, час переходити до третього етапу.

– У такому разі інспектор ще раз виходить на земельну ділянку і складає остаточний акт перевірки, в якому зазначає, чи було усунуто правопорушення після видачі припису правопорушнику. Якщо правопорушення й надалі продовжується, інспектор має направити відповідні матеріали до органу місцевого самоврядування, органів прокуратури, поліції тощо. Власник ділянки також може самостійно звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки), – зауважує Роман Чумак.

Він також додав, що відповідна особа нестиме кримінальну відповідальність за цією статтею лише в тому разі, якщо потерпілій особі буде завдано шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 96 050 гривень і вище. Шкода може полягати у знищенні зелених насаджень, зменшенні родючості землі тощо.

Крім того, власник землі може звернутися безпосередньо до суду з позовом про звільнення самостійно зайнятої ділянки, стягнення з винного збитків і моральної шкоди. У разі позитивного вирішення земельна ділянка повертається законному власнику. При цьому власник ділянки не має відшкодовувати затрати особі, які вона понесла за час незаконного користування самовільно зайнятою ділянкою. Також порушник має привести землю у придатний для використання стан і знести будинки та споруди, які він звів.

Читайте також: Без мене мене судили. Як оскаржити заочне рішення суду