Через борги не пускають за кордон – як оскаржити заборону

Тимчасове обмеження виїзду за кордон є одним з найбільш дієвих заходів забезпечення виконання рішень суду, яке застосовується органами виконавчої служби з метою впливу на боржників. Про це повідомив харківський адвокат Роман Чумак. За його словами, порядок і підстави застосування такого обмеження встановлюються Законом України «Про виконавче провадження».

– Законом передбачено, що виконавець має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. При цьому рішення суду про тимчасове обмеження у праві виїзду є загальним правилом установлення такого обмеження, – пояснив Роман Чумак.

Серед винятків, як зазначив адвокат, закон передбачає можливість виконавця, без звернення до суду, самостійно винести постанову про обмеження у праві виїзду боржника за кордон, за умови наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Зазначене обмеження діє до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. 

Читайте також: Як отримати аліменти на дитину

– Вищенаведені випадки застосування обмеження мають різні порядки їх впровадження. Для винесення виконавцем постанови про обмеження виїзду за кордон по відношенню до осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів, достатньо наявності лише самого факту заборгованості. Якщо мова йде про ухвалення судом рішення про таке обмеження, то обов’язковою умовою є «ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, – зауважив Роман Чумак. – Разом з тим чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення», практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня. Зазначене призводить до зловживання з боку виконавців, які вчиняють дії, спрямовані на застосування відповідних обмежень без достатніх на це підстав. 

Чинне законодавство, за словами адвоката, передбачає декілька способів захисту для боржників від порушення їх прав та інтересів на випадок таких обмежень. Так, на вибір боржника, останній має право звернутися із заявою про скасування обмеження на виїзд до суду першої інстанції, який ухвалив рішення про його застосування, або використати апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. При цьому обрання одного з них не позбавляє права скористатися іншим у майбутньому.

– У таких категоріях спорів боржнику необхідно знати, що до предмета доказування належить доведення факту нездійснення виконавцем обов’язків з доказування факту ухилення боржника від виконання рішення та спростування відповідних обставин шляхом доведення протилежного, – додав експерт.

Як приклад Роман Чумак навів постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року по справі № 761/37262/14-ц, в якій було зазначено, що положення чинного законодавства передбачають юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов’язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Суд зробив висновок, що ухиленням від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини.

– Особа, яка має невиконані зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, – підсумував адвокат. – Якщо ж за результатами судових процесів буде встановлено, що обмеження у виїзді за кордон було правомірно застосовано, то найшвидшим способом для його позбавлення боржником буде виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням. 

Читайте також: Відстав від поїзда: що робити