Замість старовинного оздоблення – купа сміття: експерт про наслідки обстрілу центру Харкова

Ошатний блакитний особняк, що колись належав харківському купцю Герману Гельферіху, зазнав сильних руйнувань. Російська ракета пробила дах, перекриття і повністю знищила центральний хол разом з інтер’єрами. Безповоротно втрачені внутрішні оздоблення, аутентична ліпнина кінця ХІХ сторіччя, відреставровані двері та паркет. На дворі біля особняка – величезна вирва від другої ракети.

Почалася історія цієї будівлі, коли подружжя Юлії та Максиміліана Раупахів купило дві великі порожні ділянки землі від вулиці Німецької (колишній Пушкінській, зараз – Григорія Сковороди) до вулиці Технологічної (зараз – Політехнічна) в купця Василя Ейсмана і ротмістра Миколи Мандрикина.

Раніше ми писали про наслідки влучань на старовинній вулиці Благовіщенській 

Надвірний радник Максиміліан Раупах до переїзду до Харкова в 1886 році володів маєтком у містечку Карлівка Полтавської губернії. Він служив у армії військовим ветеринаром, а коли вийшов у відставку, деякий час служив ветеринаром у Харкові. Його дружина, Юлія Християнівна, в дівоцтві Гельферіх, походила з відомої родини промисловців Гельферіхів походженням з Королівства Вюртемберг Німецької імперії. 

Міський землемір Михайло Шевцов того ж року склав план придбаної землі, а наступного року міська дума своїм рішенням затвердила заснування нової вулиці, що отримала назву Максиміліанівська. Під вулицю родина Раупахів відвела безоплатно частину ділянки, а землю, що залишилася, розбили на ділянки під продаж.

Ділянку на розі Німецької та Максиміліанівської купляє Генріх Гельферіх, брат Юлії та відомого харківського промисловця Максиміліана Гельферіха. 

Він народився у 1839 році в містечку Пфуллінген землі Баден-Вюртемберг. У Харкові він отримав звання купця 1-ї гільдії, володів експедиційною фірмою, був торговельним агентом різних фірм і товариств (зокрема дуже популярної Варшавської парфумерної фабрики «Фрідріх Пульс»), входив до Німецького благодійного товариства, де деякий час обіймав посаду скарбника.

У 1895 році на купленому дворовому місці Генріх Гельферіх вирішує звести кам’яний будинок і служби. Донедавна вважалося, що будівля була побудована за проектом архітектора Івана Гінша, проте, завдяки відомому краєзнавцеві Андрію Парамонову, документально доведено, що автором проекту був відомий харківський архітектор, викладач архітектурного проектування Харківського технологічного інституту Сергій Загоскін, молодший із братів-архітекторів Загоскіних.

Так виглядав особняк Гельферіхів після завершення будівництва.

На давній світлині ми бачимо ще двоповерховий особняк у стилі «цегляного» модерну зі ступінчастим фасадом, складною ламаною покрівлею та безліччю різноманітних прикрас. Центральний ризаліт з невеличким портиком та напівколонами домінує на тлі одноповерхових бічних секцій з власними покрівлями. В загальному абрисі будинку є одночасно щось від замку та казкового терему.

Будівлю перебудовували: спочатку в 1948 році, а потім і у 2000-ті роки. В результаті вона виросла до трьох поверхів і змінилася, набувши дещо еклектичного вигляду. Попри це, вона зберегла багато автентичних елементів.

Особняк Гельферіхів на розі Максиміліанівській та колишній Пушкінській (нині Сковороди) на початку ХХІ ст.  

Будівля пережила окупацію під час Другої світової війни, але зараз російські окупанти трощать та руйнують історичну спадщину.

Ми писали також про те, що росіяни зруйнували колишній «центр» українських патріотів Харкова на Сумській 

– Будівля була в дуже гарному стані. Хоча мала не повністю автентичні інтер’єри, але ліпнина збереглася, окремі елементи, зокрема двері, були відреставровані. На жаль, усе це перетворилося на купу сміття. Оздоблення повністю завалене рештками стін. Можливо, вдасться врятувати фрагменти паркету. Ми домовилися з представниками академії правових наук, що, коли проводитимуться розбори завалів, відберемо якісь рештки, щоб вони могли послужити хоча б зразками для майбутніх відновлювальних робіт, – розповів архітектор-реставратор Віктор Дворніков, очільник харківського відділення «Штабу порятунку спадщини».

Нагадаємо, станом на початок 2024 року у Харківській області пошкоджених чи зруйнованих 216 пам’яток культурної спадщини. Найбільше у Харківському районі.