Хронограф. 1895. 120 років тому

У Пісочині в одного дачника була прислуга. Згодом він найшов для себе кращим такої прислуги позбутися і розрахував її. Добре це чи зле, як він учинив, сказати важко, але одного дня, коли він пішов прогулятися і повернувся додому, то побачив, що з хати винесли речей на суму до 300 рублів. І настільки це було спритно зроблено, що господар дачі не знав навіть, на кого думати. Прислуга, розрахувавшись, виїхала з Пісочина за три дні до крадіжки.

По сусідству ніхто не живе, а тому почали вже думати на самого господаря, що «сам себе обікрав, а тепер шукає злодіїв». Та сталося так, що десь за чотири тижні син потерпілого повертався надвечір додому, сутінки вже переходили в темряву, але молоді очі побачили, що хтось іде йому назустріч з дачі з вузлом на спині. «А хто це йде?» – здивовано поцікавився юнак. «А тобі що до цього?» – була йому відповідь жіночим голосом. Син господаря дачі почав підходити ближче, але жіночка, розуміючи, що так їй вдасться відірватися від хлопця, впустила вузол з речами на землю й кинулася тікати. Хлопець побіг за нею і трохи далі, за допомогою знайомих, що помітили погоню, спіймав утікачку. Як потім розібралися, це була колишня прислуга.

Жіночка заздалегідь підробила ключі, і коли нікого не було вдома, без особливих зусиль вкрала речі, які вона знала, де лежать, заховала крадене неподалік від дачі, і тільки місяць по тому приїхала за ними. Якби не зустріч із сином господаря, останній так би ніколи й не дізнався, хто його обікрав.

Олег Аврамцев, позаштатний кореспондент