Історія Харківської області: що відбувалось на Краснокутщині 50 років тому
Зробити це можна, прочитавши статтю в газеті "Соціалістична Харківщина" за 19 листопада 1971 року під назвою "Краснокутщина сьогодні і завтра".
"Обласний семінар-нарада розглядає план соціально-економічного розвитку району. Як краще на Харківщині розв’язувати завдання щодо збільшення виробництва хліба, молока, м’яса та іншої продукції? Як прискорити темпи стирання граней між містом і селом, підвищити матеріальний і культурно-побутовий рівень трудівників села? Ці і інші питання були в центрі уваги учасників обласного семінару-наради, що відбувся в Краснокутську.
Краснокутськ обраний місцем проведення такого семінару невипадково. У цьому районі за допомогою працівників Харківського відділу Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства імені О. Г. Шліхтера, Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР та Науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики імені В. Я. Юр’єва розроблено план соціально-економічного розвитку на 10 років.
Читайте також: Романтичний Кочеток: що писали про селище 50 років тому
Приділено велику увагу дальшому удосконаленню спеціалізації у відповідності з обраним виробничим напрямком району. Підрахунки показали, що найбільш вигідним буде, коли по виробництву яловичини спеціалізуються два колгоспи, один вироблятиме свинину, один – по виробництву продукції птахівництва. Дев’ять господарств займатимуться виробництвом молока, цукрової сировини та зерна, три радгоспи вироблятимуть цукрові буряки і один – плодово-ягідну продукцію. Здійснення комплексу заходів приведе до того, що в перспективі середньорічний надій на корову становитиме три тисячі кілограмів, щодобовий приріст молодняка великої рогатої худоби – до 620 грамів, а на відгодівлі – 800–1000 грамів, свиней на відгодівлі – 470 грамів.
Удосконалення виробництва на фермах дасть змогу тваринникам повсюди перейти на двозмінну роботу і п’ятиденний тиждень. Це значною мірою є розв’язанням важливої соціальної проблеми, пов’язаної з гармонійним розвитком виробництва і людини.
З метою повнішого використання матеріальних і трудових ресурсів буде розширено мережу підсобних підприємств. Збільшиться переробка зерна, виробництво вітамінного борошна, овочево-фруктових консервів, соків тощо. Щорічний випуск цегли на колгоспних і радгоспних заводах досягне 25 мільйонів штук. Це дасть змогу більш успішно провадити будівництво виробничих, житлових і культурно-побутових об’єктів.
Проектом районного плану передбачається замість наявних 89 сіл і селищ залишити 39 крупних населених пунктів. Уже в нинішній п’ятирічці буде переселено 569 дворів.
За десять років у господарствах району буде споруджено 33,1 тисячі квадратних метрів житла на суму 3,1 мільйона карбованців.
Читайте також: Історія Харківщини: як в області 50 років тому канал Дніпро – Донбас будували
Учасники обласного семінару-наради побували у козіївському колгоспі імені Леніна. Це крупне господарство, тут уже завершується спеціалізація окремих галузей виробництва. У колгоспі добре налагоджено роботу підсобних промислів – виробництво цегли, фруктових і м’ясних консервів, фруктових соків тощо.
Козіївка стає все кращою і впорядкованішою. Через село пролягла дорога з твердим покриттям, є тротуари, водопровід. Вздовж вулиць і шляхів посаджено 30 тисяч фруктових і декоративних дерев, зроблено клумби і газони. Всі роботи по благоустрою ведуться згідно з генеральним планом перебудови села. В перспективі буде споруджено 86 житлових будинків загальною площею 3440 квадратних метрів, будується лікарня на 100 ліжок, буде тут і філіал Краснокутського райпобуткомбінату, дитячий комбінат, оздоровчий трудовий табір молоді.
(Надається зі скороченням)
Як створювали новий герб Пролісного: коментар начальника СВА
Мазали хату та частували унікальними стравами: як Краснокутщина вражала Київщину
Цінні експонати до музею Височанської громади передала місцева жителька (фото)
На Харківщині почав працювати «Коломацький замок»