Відсутній пазл пенсійної реформи
Сьогодні лише одиниці українських пенсіонерів можуть собі дозволити європейський спосіб життя. Це практично нереально зробити за рахунок однієї солідарної пенсійної системи, яка наразі є основною в нашій країні. У розвинених країнах впроваджено три-, а подекуди навіть п’ятирівнева модель пенсійної системи.
В Україні наразі працює тільки перший (солідарна система) і третій (добровільна накопичувальна система) рівні. Як раніше писав «СК», на першому рівні усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам, іншими словами працююче населення утримує літніх людей. З нинішньою демографічною ситуацією ця система не може ефективно працювати, «дірки» в Пенфонді латають завдяки великим вливанням з держбюджету. При цьому пенсійні гроші не працюють на українську економіку, а ось у випадку з накопичувальними системами – навпаки.
Добровільне пенсійне накопичування з’явилося в Україні близько двадцяти років тому. І на сьогодні близько 800 тисяч українців є вкладниками 60 недержавних пенсійних фондів (НПФ). До 2008 року таких фондів було вдвічі більше, однак криза призвела до того, що вартість активів почала падати, фонди втрачали перспективи діяльності і консолідувалися (зливалися).
– Фонди не банкрутіли, вони не можуть це робити, вони укрупнювалися. Активи не були втрачені, пенсіонери не постраждали. Наразі близько 800 тисяч людей є вкладниками НПФ, – розповів під час ток-шоу «Право на владу» директор ТОВ «Адміністратор пенсійного фонду «Центр персоніфікованого обліку» Юрій Бурков.
А ось щодо другого рівня – накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – то його й досі не впроваджено. По суті пенсійна реформа стартувала в Україні в 1998 році. Під цю реформу було розроблено закон «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування», який запроваджував солідарну пенсійну систему і окреслював умови накопичувальної системи другого рівня. Також був розроблений закон про недержавне пенсійне забезпечення, який запроваджував третій рівень. Однак впровадження другого рівня постійно відкладалося. За останніми прогнозами, обов’язкова накопичувальна система повинна запрацювати в 2019 році.
Інфографіка: Слобідський край
Уряд вже зaтвеpдив плaн зaхoдів щoдo цього. Так, у першому квapтaлі 2018 poку плaнується poзpoбити і пoдaти зaкoнoпpoект пpo визнaчення poзміpів стpaхoвих внесків і бaзи їх нapaхувaння дo системи нaкoпичувaльнoгo пенсійнoгo зaбезпечення. А до кінця 2017 poку урядовці плaнують poзpoбити і внести дo пapлaменту зaкoнoпpoекти пpo кpитеpії відбopу недеpжaвних пенсійних фoндів і ствopення умoв для вільнoгo pуху кaпітaлів. У Кабміні схиляються до думки, що потрібно залучати в Україну міжнародні приватні фонди, однак при цьому необхідно гарантувати збереження коштів громадян.
– Я за те, щоб побудувати другий рівень пенсійної системи – накопичувальної, але я переживаю за гарантії збереження коштів. Адже всі пам’ятають втрату грошей в Ощадбанку СРСР. Я не хочу повторення такого, тому потрібні гарантії, щоб люди знали: якщо вони роблять накопичення, то, після виходу на пенсію, вони їх отримають. Я думаю, що тут треба залучати міжнародні фонди, які мають добру репутацію, є досить стійкими, – наголошував прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Обов’язкова накопичувальна система працюватиме паралельно з тими, що вже існують – солідарною та добровільною – і передбачатиме, що кожний українець зі своєї зарплати буде відраховувати певну суму (відсоток ще не визначено) на свій персональний пенсійний рахунок. Саме з цього рахунку в майбутньому і сплачуватиметься «додаткова» пенсія.
Міністр соцполітики Андрій Рева переконаний, що для економіки України буде кращим, якщо обов’язкове накопичування обслуговуватимуть недержавні пенсійні фонди.
– У нашому Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» модель другого рівня пенсійного забезпечення передбачена державною. Якщо просто автоматично запустити цю норму закону, то вийде, що державними будуть солідарна і накопичувальна система. Це призведе до концентрації коштів в одному державному фонді, – підкреслив очільник мінсоцполітики під час ток-шоу «Право на владу». – На мою думку, держава – найменш ефективний власник. Якщо ми будемо вводити другий рівень, то він має бути не державним, і ці кошти повинні бути розсереджені. Між фондами має бути конкуренція. Кожна людина обов’язково сплачуватиме якийсь відсоток свого заробітку, але фонд обиратиме самостійно.
Наприклад, у Польщі пенсійна реформа, яка, почалася, як і в Україні, у 1998 році, стала ключовим фактором зростання економіки. Трирівнева система дозволила нашим сусідам накопичити понад 100 млрд доларів внутрішніх інвестиційних ресурсів та підвищити середню пенсію до 820 доларів на місяць. Як повідомляє «Європейська правда», найкращі українські аграрні компанії розміщують свої акції не на Українській біржі, де нема грошей, насамперед пенсійних, а на Варшавській біржі, де є ресурси пенсійних фондів – найбільших інвесторів в українські акції.
Мирослава Кольцова