В очікуванні нових тарифів на газ: як утеплюються та економлять пересічні європейці
За зразок може стати досвід європейців.
У помешканні середньостатистичного європейця ви не побачите традиційних для нас люстр із суцвіттям лампочок. До світлового оформлення свого помешкання ці люди підходять за таки принципом: там, де людина, там і джерело світла. Навіщо вмикати люстру з декількома лампочками, яка висить посередині стелі й освітлює не всі куточки помешкання, коли можна зробити розумніше! Наприклад, прикріпити бра чи поставити торшер у тому місці, де ви найчастіше сидите, читаючи газету чи в’яжучи шкарпетки.
Такого принципу дотримуються і в розподіленні тепла в помешканні. Англійці, наприклад, роблять так. У їхніх поселеннях переважають невеличкі двоповерхові будиночки.
Здавалося б, споруду з двома поверхами опалювати важче, однак мешканці туманного Альбіну іншої думки. У їхніх будинках стоїть «розумна» опалювальна система. Удень, ідучи на роботу, господарі переводять систему на ощадний режим – і практично не опалюють верхній поверх, де традиційно розташовується спальня. Якщо, наприклад, хтось із господарів залишається вдома, він опалює ту кімнату, в якій найдовше перебуває протягом дня, наприклад, кухню чи залу. Повернувшись додому, за дві години до сну, у спальні вмикають на повну потужність батареї. Натоплена таким чином кімната тримає нормальний температурний режим практично до ранку, нерідко на ніч батареї знову «притишують».
Дещо радикальними у сфері енерговитрат є австрійці та німці. Ті заради економії готові жертвувати власним комфортом. Так, німці спочивають під товстезними ковдрами у прохолодних спальнях. Погодьтесь, щось у цьому є: зігрієшся під ковдрою, спати у свіжій кімнаті здоровіше для організму, та ще й і гроші зекономиш. Разом із тим, слід стежити, аби не перехопити через край і не задубіти вночі від холоду, адже можна й недугу підхопити.
Західна Європа взагалі любить випробування холодом. Австрійця чи німця в період холодів у помешканні рідко побачиш у легкому одязі, халатику чи шортах. Там вони в повному «озброєнні»: теплих штанях, вовняних светрах, декількох парах шкарпеток...
Окрім сонячної та вітрової енергії, європейці беруть від природи все, але в межах розумного. Наприклад, європейські ліси – це українські парки. Вони там почищені, і знайти бодай одну суху гілку чи дерево – рідкість. Сухостій там одразу збирають і використовують для опалення. А тепер згадаймо наші «посадки» обабіч доріг... Та обабіч однієї лише дороги з Харкова на Суми можна стільки назбирати сухостою, що вистачить на всю зиму на опалення не однієї школи й не одного району області. Було б тільки бажання.
Максим Грек, матеріал з газети "Слобідський край" №16 від 07.02.2015