На Харківщині врожайність зросла до 4–7 тонн з гектара, але впала якість зерна

Про результати цьогорічних жнив кореспонденту медіа «Слобідський край» розповів доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. Юр'єва Сергій Авраменко.

За його оцінкою, господарства, з якими він безпосередньо працює, цього сезону отримали значно кращу врожайність, ніж у попередньому сезоні. Водночас якість зерна виявилася нижчою.

«Урожайність у середньому вища, ніж торік, у півтора-два рази, але нижча якість. Через сильну спеку в період наливу, а потім дощі в період дозрівання якість зерна набагато нижча. Приблизно половина йде фуражем, навіть більше половини. Продовольчого зерна другого-третього класу не так багато», — розповідає Сергій Авраменко.

Яка врожайність пшениці на Харківщині

За словами науковця, у господарствах, ситуацію в яких він знає «з перших рук», врожайність становить переважно від 4 до 7 тонн з гектара, а в окремих випадках сягає 8 тонн з гектара.

Результат значною мірою залежав від того, скільки аграрії могли вкласти у вирощування.

«У тих господарствах, які я знаю, це приблизно від 4 до 7 тонн з гектара. У деяких — до 8 тонн. Тут уже залежить і від удобрення. На прифронтових територіях, де мінімум вкладали, практично не вносили добрива і не проводили захист, урожайність, звичайно, нижча», — говорить науковець.

Обстріли ускладнили жнива на Харківщині

На результати сезону вплинула не лише погода. За словами Сергія Авраменка, через розширення небезпечної зони поблизу лінії бойових дій аграрії втратили доступ до частини сільськогосподарських земель. Йдеться про тисячі гектарів у прифронтовій та прикордонній частинах Харківщини, однак точну оцінку цих площ зробити складно.

Окремою проблемою стали удари по сільськогосподарській техніці та складах. Через небезпеку врожай на частині полів не вдавалося збирати в оптимальні строки, а посіви також потерпали від пожеж.

Авраменко припускає, що на небезпечних територіях можуть залишатися і поля, де врожай узагалі не зібрали. Частина аграріїв, за його словами, ще раніше відмовилася від посівів озимої пшениці через непередбачувану безпекову ситуацію.

Аграрії економлять перед новою посівною

Безпекові ризики та економічна ситуація впливають і на підготовку господарств до наступної посівної. За словами експерта, аграрії намагаються максимально скорочувати витрати — використовують власне насіння, менше вкладають у засоби захисту рослин та добрива.

«Зараз люди мінімум вкладаються. Ніхто не хоче витрачати гроші на якісне насіння, наприклад на еліту чи супереліту. В основному сіють своїм урожаєм. Потім — економія на засобах захисту рослин. І найголовніше — економія на добривах», — зазначає Сергій Авраменко.

На економіку господарств, за його словами, тиснуть високі ціни на пальне, добрива та засоби захисту рослин. Водночас ціни на вирощену продукцію не компенсують витрати. Особливо складною ситуація є для невеликих господарств.

Ще одна проблема — нестача працівників. За словами Авраменка, частина малих і середніх господарств через дефіцит робочих рук уже замислюється, чи продовжувати самостійно обробляти землю.

Водночас сезон для пізніх культур ще не завершений. Через тривалу відсутність опадів погіршується стан кукурудзи, а соняшник у частині регіонів дозріває раніше оптимальних строків. Науковець очікує, що особливо відчутними проблеми можуть бути саме з урожаєм кукурудзи.

Ра ніше «Слобідський край» розповідав, як фермерка з Балаклійщини продовжує сімейну аграрну справу.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».