Як позначиться рекордна посуха на врожаї

Поливні площі зменшилися

Цей серпень у Харківській області видався рекордно засушливим. Як повідомили минулого тижня синоптики Харківського регіонального центру з гідрометеорології, востаннє подібну посуху спостерігали в 1849 році. Минулого місяця середня кількість опадів в області склала 0,08 мм. Найбільше дощило у Великобурлуцькому та Коломацькому районах, там випало 0,8 мм опадів.

Цьогорічна посуха вдарила по слобожанських сільгоспниках. Фермер із села Бурбулатове Близнюківського району Сергій Литвиненко, господарство якого розташовано в зоні з недостатнім зволоженням, каже, що посуха, звичайно, приносить неприємність. Та він знає, як не бути у збитку від цього – головне, щоб вологи вистачало на вегетаційний період рослин.

– А ще треба тримати пар. Без цього невдовзі не отримуватимемо пшениці взагалі, – радить аграрій.

Цього року пшениця в Сергія Литвиненка уродила на 44 ц/га. Непогано показав себе й соняшник – приблизно 24 ц/га.

---

Як варіант боротьби проти посухи може бути іригація. Та для багатьох сільгосппідприємців це неприпустима розкіш.

– Фінансово цього я не потягну, – каже Сергій Литвиненко. – Раніше полив здійснювався за рахунок держбюджету. Пам’ятаю, у нашому колгоспі зрошувалося 150 га. Уявіть, державі це обходилося в мільйон ще тоді радянських карбованців! Тому щодо поливу сьогодні й мови не ведемо.

А от його колега із села Новонадеждине Близнюківського району Володимир Івахненко поділився із «СК», що розглядає для себе варіант відновлення зрошувальної системи. У планах – узяти в оренду довколишні ставки, привести їх до ладу й на певних площах застосовувати полив.

– Коли потрібно було збирати пшеницю, пішли дощі. Це призвело до того, що з 3000 тонн зерна третина проросла. І першокласна пшениця перетворилася на фуражну. Потім прийшла посуха. Ріпак зійшов і почав засихати. Гроші витратили великі, але бачу, що, мабуть, він пропаде, – говорить аграрій з Близнюківщини й додає, що червневий дощ був на користь хіба що соняшнику й кукурудзі.

Урожайність пшениці в його господарстві була 35 ц/га, ячменя – 43 ц/га.

Причини того, чому аграрії переважно не поспішають вкладатися в розвиток іригації, у Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації вбачають і в тому, що це потребує великих фінансових витрат.

Директор Департаменту Олександр Нездюр розповідає, що Харківщина має інвесторів, які готові вкладатися в розвиток сільського господарства по частині іригації. Вони можуть постачати відповідну техніку, брати участь у процесі вирощування культур.

– Але є питання: чи мають бажання товаровиробники займатися такою співпрацею? Для них ціна одного куба води зависока. Тому полив підвищує собівартість виробництва, затрати збільшуються, – коментує Олександр Нездюр.

Він додав, що використання зрошувальних систем на Харківщині сьогодні, за попередньою інформацією, охоплює до 15 000 га, а на практиці використовується на 10 000 га (два роки тому в Департаменті озвучували цифру у 25 000 га).

– За необхідності можна відновити системи для поливу до 25 000 га, – додає директор Департаменту. – Дійсно, посуха, яка відвідує нашу область дедалі частіше, просто підштовхує до переходу на полив. Ми бачимо, що за результатами використання поливних систем на 30–40 % відразу додається врожаю. Сьогодні зрошуванням у нас займаються в основному підприємства, які вирощують насіння.

Фермери ж кажуть, що за нинішніх орендних земельних відносин ніхто не вкладатиме гроші у зрошування.

– Мабуть, це правильно. Поки не пройде земельна реформа, керівники підприємств не будуть замислюватися над цим. З іншого боку, сьогодні є нестаціонарні системи для поливу, і їх можна використовувати, – каже фахівець і як приклад наводить агрофірму «Сади України», яка використовує такі поливні системи вже дуже давно.

– Більше того, сьогодні вони зробили кілька кроків уперед – очищують водойми, що підсохли й у яких забилися джерела, наповнюють їх. Усі знають, що є різниця між поливом «з-під колонки» і з водойми. Вода, якою поливають рослини, має бути біологічно насиченою, – розповідає Олександр Нездюр.

А загалом, заспокоює він, наші аграрії вже пристосувалися до таких погодних негараздів.

– Якщо ще три роки тому ми думали, що нам робити з подібною посухою, коли в метровому шарі ґрунту не було і граму вологи, тоді говорили про зміщення посівних строків. То зараз ми сміливо сіємо за таких погодних умов, – заявляє Олександр Нездюр.

– Пристосовуємося, звичайно, – погоджується Володимир Івахненко. – Колись у нашій зоні озимі сіяли, починаючи з 25 серпня. Згодом змістилися у строках, аж на місяць. Сіяли ми і 25 вересня, але тоді пшениця не встигає розпуститися, і як результат – поганий урожай. Та, на мою думку, треба сіяти раніше.

 Закладається врожай – 2019

Для аграріїв нашого краю прийшла пора братися до осінньо-польових робіт. Як завше, для Харківщини науково обґрунтована площа посіву для озимих культур складає близько 500 000 га. І цього року вона залишається незмінною, запевнили у профільному департаменті. Господарства здебільшого розпочали роботи. На 6 вересня вже було висіяно 74 % озимого рапсу. Також сіють озиму пшеницю.

Володимир Івахненко з Близнюківщини розповідає, що в його господарстві озиму пшеницю на 900 га посіяли ще 1 вересня, зробили це після збирання ріпаку й гороху.

– Де-не-де в сирій землі вже й сходити почало, решта – у сухій землі. Сподіваємося, що піде дощ, – каже Володимир Івахненко.

Господарство Сергія Литвиненка з Близнюківщини сіяти озиму планувало розпочати 11 вересня.

---

Чи подорожчають хліб і овочі

З огляду на посуху актуальним стало питання можливого подорожчання овочів та, головне, хліба. У Харкові, до слова, минулого тижня вже фіксувалося зростання цін на хліб окремих виробників.

Олександр Нездюр запевнив, що керівництво ХОДА має домовленість із хлібзаводами Харківської області стосовно того, щоб хліб простої рецептури – так званих соціальних сортів – не дорожчав. Це:

• хліб «Пшеничний» подовий, з борошна пшеничного першого ґатунку
• хліб «Український новий» подовий, з борошна житнього та пшеничного другого ґатунку (ТОВ «Українсько-словенське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський»)
• хліб «Орільський пшеничний» формовий, з борошна пшеничного першого ґатунку
• хліб «Дарницький» формовий, з борошна житнього та пшеничного першого ґатунку (ТДВ «Салтівський хлібзавод»)
• хліб «Сергіївський» подовий, з борошна житнього та пшеничного вищого ґатунку (ТОВ Хлібозавод «Ново-Баварський»).

– Те, що подорожчало, – це не соціальні сорти, – додає Олександр Нездюр. – Хлібопекарні теж заробляють свою копійку, і ціна на борошно змінюється так само. І якщо соціальні сорти тримають в одному ціновому діапазоні, то треба їм давати заробляти на іншому. Тому, звичайно, якісь тістечка, батони можуть дорожчати. Однак ми слідкуємо за ціновими змінами, щоб вони були помірними. І навіть більше – з нами їх погоджують.

Розмови ходять про здорожчання й овочів, зокрема моркви. Як пояснив Олександр Нездюр, ціни зросли на ту моркву, яку було завезено з Туреччини.

– Наші виробники моркву тільки-тільки починають прибирати. Результатів поки що нема. У цілому, на 6 вересня в нас немає сигналів, що є проблеми з овочами, – запевняє директор Департаменту.

Відповідно до моніторингу фахівців Департаменту, станом на 1 серпня за кількістю прибраних овочів на область очікує врожайність на рівні минулого року. Це цілком має задовольнити потреби населення.

---

Урожайні показники

Нагадаємо, на Харківщині завершено збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Із 736,1 тисячі гектарів зібрано 2,3 мільйона тонн зерна. Найбільший внесок у загальнообласний показник зробили хлібороби Вовчанського району, сільськогосподарські підприємства якого зібрали 147,4 тисячі тонн зерна. Також перевищили 100-тисячний рубіж господарства Балаклійського (121,6 тис. тонн), Барвінківського (100,2 тис. тонн), Великобурлуцького (100 тис. тонн) районів.

Середня врожайність цьогоріч склала 31,3 ц/га. Високого рівня врожайності ранніх зернових і зернобобових культур досягнуто й у Золочівському районі – 42,7 ц/га, Коломацькому – 39,0 ц/га, Великобурлуцькому – 36,5 ц/га, Дергачівському – 36,4 ц/га, та Нововодолазькому, Вовчанському, Харківському – 36,3 ц/га. Є окремі господарства, які показали результат і за 50 ц/га.

Озимої пшениці зібрали понад 1,7 мільйона тонн. Це, як запевнили у профільному департаменті, не минулорічний рекорд, однак цього цілком достатньо. За попередніми прогнозами, область матиме 1 мільйон тонн продовольчого зерна.

Усього зернових та зернобобових культур обмолочено на площі 758 тисяч га, або 75 % до прогнозу, намолочено майже 2,4 мільйона тонн при середній урожайності 31,4 ц/га.

Обмолочено 5,5 тисячі га посівних площ гречки (67 % від плану), намолочено 6,6 тисячі тонн при середній урожайності 11,9 ц/га. Проса намолочено 12,5 тисячі тонн при середній урожайності 22,1 ц/га (обмолочено 5,6 тисячі га, або 90 % від плану), кукурудзи на зерно намолочено 57,7 тисячі тонн (обмолочено 5,6 тисячі га, або 90 % до плану) при середній урожайності 53,6 ц/га (обмолочено 10,8 тисячі га посівних площ, або 4 % до плану).

Тим часом у Харківській області було розпочато збирання пізніх зернових і технічних культур. За даними Департаменту АПР, станом на 6 вересня соняшник обмолочено на площі 103 тисячі га, або 20 %, намолочено 249,2 тисячі тонн, середня врожайність склала 24,2 ц/га. Обмолочено 4,7 тисячі га сої, або 12 %, намолочено 9 тисяч тонн, урожайність – 19,0 ц/га.

– Почали прибирати й кукурудзу. Однозначно хочу сказати, що той дощ під час прибирання ранніх зернових відіграв свою позитивну роль для кукурудзи й соняшнику. Вони підтягнулися у вегетації. Незважаючи на те, що посуха, й температури зашкалюють, аграрії збирають урожай, і він обіцяє бути непоганим, – запевнив очільник Департаменту.

Він додав, що південні та північно-східні райони області завжди відрізняються температурними режимами та кількістю опадів. Так, за його словами, цьогоріч кращу врожайність пшениці та зернобобових показують Вовчанський, Богодухівський і Краснокутський райони. Водночас такі райони, як Близнюківський, Кегичівський – постраждали від посухи.

 Доля бурякова

Аграрії Харківщини цьогоріч засіяли цукровим буряком менші площі, аніж торік. Про це розповіли в Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації.

– Про урожайність буряку можна буде говорити, коли вже почнемо копати його. Поки зарано, – прокоментував директор Департаменту Олександр Нездюр.

Щодо роботи цукропереробних заводів у нашому регіоні, то він додав, що точно працюватимуть чотири, ймовірно, п’ять. Це залежатиме від обсягів урожаю.

– Область споживає приблизно 100 000 тонн цукру щорічно, у нас буде перевищення з урахуванням минулорічного врожаю, – сказав Олександр Нездюр.