Ціна гектара: як змінився законопроект про ринок землі

На початку тижня нардепи повернулися до питання відкриття в Україні ринку землі. У минулому номері «СК» писав, що 13 січня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики України, після чого було оприлюднено остаточну редакцію законопроекту – ту, що буде винесено на голосування у другому читанні. Загалом після першого читання в документ було внесено понад 4 тисячі правок.

Відповідно до оновленого тексту, купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава.

Зазначається, що право власності на землю зможуть отримати й банки, але лише як предмет застави. Упродовж двох років після набуття права власності фінустанови мають продати такі земельні ділянки.
А от чи зможуть іноземці купувати нашу землю, мають вирішити українці під час референдуму. До проведення референдуму іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки в капіталі, акції, паї чи членство в юрособах, що володіють землею. Такі самі перспективи й у юридичних осіб, які зареєстровані в Україні, але їхніми засновниками, власниками чи бенефіціарами є громадяни інших країн.

Читайте також: Прем’єр-міністр Олексій Гончарук подав у відставку

Водночас категорично заборонено продаж прикордонних ділянок землі (50 кілометрів до кордону). Також, відповідно до законопроекту, українську землю не зможуть купити особи, які входять до такого переліку: юридичні особи, учасниками, акціонерами чи бенефіціарами яких є громадяни держави-агресора; особи, які належать або належали до терористичних організацій; юридичні особи, бенефіціара яких неможливо встановити; юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах; фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовані санкції; юридичні особи, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстровані в державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

– Було багато правок, які додатково доповнюють ті обмеження щодо осіб, які можуть придбати землю. Зокрема, це такі категорії громадян і юросіб. По-перше, коли ми говоримо про обмеження, то навіть за умови референдуму забороняється здійснювати операції, стороною яких є іноземці або юридичні особи, засновані іноземними громадянами, із землями сільськогосподарського призначення в 50-кілометровій зоні, – наголосив під час презентації документа голова профільного комітету Микола Сольський.

Окрім цього, заборонено продавати земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. Проте їх можна залишати у спадок.

Якщо особа набула право власності на землю, наприклад, успадкувала її, а за новим законом вона не мала на це право, вона має продати її впродовж року.

Пільгові кредити

У документі визначено ліміти продажу – «в одні руки» не більш ніж 10 тисяч гектарів.

Проте обмеження на концентрацію землі в територіальному розрізі не змінилися: 35 % у межах об’єднаної територіальної громади; 8 % в області; 0,5 % земель сільськогосподарського призначення України.
– Суспільство вимагає недоступу іноземців – це гарантовано сьогодні, суспільство вимагає обмеження 10 тисяч гектарів – це той компроміс. Верховна Рада України прийме остаточне рішення, яке обмеження і в якій формі має бути, – зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов.

Розрахунки під час купівлі-продажу землі мають відбуватися винятково в безготівковій формі, а покупець має надати документи, що підтверджують джерела походження коштів. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Однак «переважне право» можуть передати іншій особі.

Згідно із запропонованим до другого читання законопроектом про ринок землі, ціна продажу земельних ділянок не може бути меншою за їхню грошову оцінку. За даними Держгеокадастру з нормативної грошової оцінки сільгоспугідь, середнє значення НГО (нормативно грошова оцінка) ріллі в Україні становить 27 499,72 гривні. Залежно від регіону, ця цифра коливається від 21 411 гривень у Житомирській області до 33 646 гривень – у Черкаській.

 За словами голови аграрного комітету Верховної Ради, особу покупця перевірятиме нотаріус.

– Коли покупець і продавець приходять до нотаріуса, той перевіряє особу покупця. Нотаріус має доступ до бази, угода із землею підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню. Нотаріус установлює, скільки на цю особу зареєстровано землі. Крім того, він одночасно перевіряє, у яких підприємствах особа є засновником. Установлює також, скільки землі ці підприємства вже мають у власності, – розповів Микола Сольський.

Автори оновленого законопроекту наголошують, що врахували інтереси дрібних підприємців і розробили для них механізм пільгового кредитування.

– Ми очікуємо, що можна буде брати кредити – у 3–5 % річних у гривні. Це дуже пільгові умови, на рівні інфляції або менше. Юридично ми будемо компенсувати банкам відсоткову ставку НБУ – те, що називається обліковою ставкою, – повідомив Тимофій Милованов. – Ми підтримуватимемо малих фермерів, будемо надавати підтримку тим, хто має 500 га, розглянемо можливість підняти цю ставку до 1000 га, але ми не будемо надавати підтримку великим холдингам або великим господарствам, які мають десятки тисяч гектарів.

Читайте також: Гривня на підйомі: яким буде курс і ціни у 2020 році

Нагадаємо, законопроект про ринок землі (№ 2178-10) у першому читанні Верховна Рада розглянула 13 листопада 2019 року. Документ передбачав скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель з 1 жовтня 2020 року. Коли в парламенті знову порушуватиметься земельне питання, станом на вечір 15 січня було невідомо.